Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 <p> Які б причини на те не склалися <g/> , а факт <g/> , що <g/> , скажімо <g/> , 1908 р. дев'ять українських часописів розходилися — в найкращому випадку — загальним накладом 20 тисяч примірників ( <g/> а в дійсності <g/> , либонь <g/> , меншим <g/> ) при 30-мільйоновому населенні <g/> , говорить сам за себе <g/> .
doc#72 того самого 1908 р. в самому Києві виходило 13 російських газет <g/> , у Харкові — 8 <g/> , в Одесі — 20. Ця преса не була розрахована виключно на російську меншість населення <g/> , її широко читали й українці <g/> .
doc#72 Наклад “ <g/> Киевской мысли <g/> ” — газети місцевої <g/> , а не всеукраїнської — коливався між 25 і 80 тисяч <g/> .
doc#72 <p> Не краще виглядала й видавнича справа <g/> .
doc#72 Не зроблено ані найменшої поступки і щодо запровадження української мови в школах <g/> , навіть початкових <g/> , хоч потребу цього наголошував у своїй записці й Ґлазов <g/> , міністер освіти ( <g/> див <g/> .
doc#72 Найліберальніша з цього погляду російська партія — конституційні демократи <g/> , — досить впливова у Першій Думі <g/> , де мала 153 місця з 524 <g/> , і у Другій ( <g/> 98 місць з 518 <g/> ) <g/> , неохоче <g/> , під натиском життя <g/> , включили у свою програму вимогу навчання українською мовою в початкових сільських школах та викладання української мови як предмету у середніх школах ( <g/> Чикаленко 387 <g/> ; Петлюра 2,256 <g/> ; Giterman 425 <g/> , 440 <g/> ) <g/> , але члени партії не мали єдности в цьому питанні <g/> , а бажання боротися за нього і поготів <g/> . </p>
doc#72 <p> За час від 1905 до 1914 р. не відкрито жадної української школи <g/> .
doc#72 Влада прекрасно знала <g/> , що таких дипломів не розшукати в російській імперії ( <g/> Єфремов 105 <g/> ) <g/> .
doc#72 моя граматика не здатна для шкіл <g/> .
doc#72 20' Можливо <g/> , вони сприяли нормалізації писемної мови <g/> , бо то був час — як оповідає сучасник <g/> , — коли “ <g/> за безправністю українського друкованого слова та за відсутністю преси <g/> , кожний автор писав не тільки своїм особливим правописом <g/> , але й своєю персональною мовою <g/> ” ( <g/> Лотоцький 3 <g/> , 167 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Хоч і тут не обійшлося без новини <g/> : надруковано український переклад Євангелія <g/> .
doc#72 А в жовтні того ж року новий міністер унутрішніх справ П. Святополк-Мірський відповів на лист президента Академії Наук <g/> , що “ <g/> к допущению издания перевода Четвероевангелия на малороссийском наречии с моей стороны не встречается препятствий <g/> ” ( <g/> 18 жовтня 1904 р. Лотоцький 2 <g/> , 396 <g/> ) <g/> .
doc#72 Одначе цього перекладу ніколи не вживали для відправи <g/> .
doc#72 Поза стінами цієї інституції українську мову й далі не допускали до вжитку в науковому світі <g/> ; прикладом може служити археологічний конґрес у Чернігові 1912 р. ( <g/> Лотоцький 2 <g/> , 147 <g/> ) <g/> .
doc#72 Праця над словником не припинялася <g/> , нею керували такі науковці <g/> , як П. Житецький <g/> , а далі В. Науменко й Є. Тимченко <g/> .
doc#72 У виборах до Першої Думи українці <g/> , не почуваючи себе на силі самостійно вибороти місця ( <g/> фактично лише один посол був проведений від української партії — В. Шемет <g/> , з Полтави <g/> .
doc#72 У цій Думі існувала окрема комісія <g/> , що розглядала справу навчання рідними мовами <g/> , але українська мова не входила в компетенцію комісії ( <g/> там таки <g/> , 10 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 <p> Вимоги українських фракцій не були ще в суті речі справжніми політичними вимогами <g/> .
doc#72 Обстоюючи тезу одности культури “ <g/> великоросів <g/> ” <g/> , “ <g/> малоросів <g/> ” і білорусів <g/> , він уперто твердив <g/> , що окремішньої української культури немає <g/> , що її тільки намагаються штучно створити <g/> , і закінчував так <g/> : “ <g/> Я глибоко переконаний <g/> , що <g/> , наприклад <g/> , створення середньої та вищої школи з малоросійською мовою викладання було б штучною і нічим не виправданою розтратою психічних сил населення <g/> ” ( <g/> Струве 1911 <g/> , 187 <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> На цей час напади на українців та українську мову <g/> , звісно <g/> , не були чимось новим <g/> .