Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Мушу сказати — на моє здивовання <g/> .
doc#27 Останнього листа <g/> , що ставив крапку на « <g/> романі <g/> » <g/> , після попередніх проповідей українськости <g/> , він демонстративно — як уже сказано — написав по- російськи <g/> . </p>
doc#81 ( <g/> Пригадую <g/> , коли я приніс свої документи й заяву з проханням прийняти мене в студенти <g/> , я запитав у канцеляриста <g/> , чи викладається на факультеті російська література <g/> , і я не знаю <g/> , чи я лишив би заяву <g/> , якби він сказав — ні <g/> ; але він доброю українською мовою відповів мені <g/> : — Авжеж <g/> , певна річ <g/> ) <g/> .
doc#22 Тут зерно трагедії <g/> , тут трагічна провина героя і тут — дозволимо сказати — пекуча <g/> , вогненна актуальність п'єси ддя сучасного людства <g/> .
doc#81 Я з матір'ю були в другій — нас призначено до селянської родини в Солотвині <g/> , найближчому до Криниці селі <g/> , кілометрів <g/> , може <g/> , два від Криниці <g/> , можна б сказати — передмісті Криниці <g/> , якби Криниця справді була містом <g/> , віддаль <g/> , яку я легко проходив пішки <g/> , але якої не могла подолати моя мати <g/> .
doc#81 Чи краще сказати — перервалася <g/> , бо після мого переїзду до Америки вона відновилася <g/> : серед досить бурхливих обставин <g/> , про які далі <g/> . </p>
doc#4 Замість сказати </p><p> Помолюся ж до віконця </p><p> і до росяного ранку </p><p> і на тій іконці </p><p> покладу рум'янку <g/>
doc#81 На початку червня місто виглядало спокійно <g/> , для тих <g/> , хто його знав <g/> , — занадто спокійно <g/> , можна б сказати — принишкло <g/> .
doc#36 Пошуки власного у Ґе вже наявні <g/> , але вони обережні <g/> , хочеться сказати — притишені чи навіть притамовані <g/> .
doc#6 У поодиноких <g/> , хоч і не частих випадках ця проповідницька настанова межує з прямою пропагандою <g/> , приміром у його картинах про ( <g/> точніше було б сказати — проти <g/> ) аборт <g/> , про одну з яких буде докладніше мова далі <g/> .
doc#9 Книжка писалася — я вже сказав — у таких обставинах <g/> .
doc#64 Але про роки німецької окупації України 1941 — 1944 з певністю можна сказати — і щоденник Любченків тут найкращий свідок <g/> , — що це було справді так <g/> .