Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 даного поета <g/> . </p><p> Але це було тільки про поезію і тільки вступ <g/> . А поза тим і після того вивчення
doc#7 значення <g/> . Те <g/> , що написав Зуєвський <g/> , — поезія і українською мовою <g/> . Те <g/> , що писала Андієвська <g/> ,
doc#50 Бога <g/> ; суть життя і суть історії <g/> ; любов і смерть <g/> ; поезію і її місце в світі <g/> . Г якщо починається поема
doc#63 але всі неоекспресіоністи і нео- шевченківці <g/> . </p><p> Поезія Івана Багряного видається мені як поетичне
doc#81 характеристичний епізод <g/> . Якось <g/> , кажучи про поезію Івана Виргана <g/> , Леонід Арсенійович обурювався
doc#18 у Празі <g/> , І. Прага 1929. </p><p> Олександер Білецький <g/> . Поезія Івана Франка <g/> . — Українська література серед
doc#68 заготівлями до дальшої праці <g/> , до творення поезій із « <g/> складною <g/> » мовою і що в нормальних
doc#43 вже на цьому тим <g/> , що закривається для них краса й поезія існування <g/> . І все таки Іроди існують <g/> , і без них не
doc#47 встановити <g/> , якими саме <g/> . Багато з цих поезій існують у кількох і то дуже відмінних варіянтах
doc#62 , як русизми в мові - численні й невідкличні <g/> . ( <g/> У поезіях їх далеко менше <g/> . Мабуть <g/> , тут вона спеціяльно
doc#4 « <g/> нові <g/> » поезії Наталі Лівицької-Холодної — це поезії її старечого віку <g/> , що почалися <g/> , коли їй було 42
doc#4 Лівицька-Холодна взагалі захоплюється чи то поезією Ґете в роки його постаріння <g/> , чи Рільке <g/> . Ми
doc#4 з пластичною й врівноваженою злагодою поезій ґетеансько-рількеанського комплексу <g/> ! Не
doc#89 з її внутрішнім світом <g/> , з її суб'єктивізмом <g/> . У поезії Ґріґсон — прихильник « <g/> радше
doc#28 – сизий дим <g/> » <g/> . – « <g/> Пам'яті С. Єсеніна <g/> » <g/> ) або й цілі поезії – « <g/> І знов <g/> , як перший чоловік <g/> » <g/> , що цілком
doc#28 » або « <g/> Серпневий прохолонув вар <g/> » <g/> . Остання поезія – ніби опис серпневого вечора <g/> , але кінцівка <g/> : </p>
doc#28 Микола Зеров <g/> . А критика повірила в те <g/> , що його поезія – поезія холодного інтелекту <g/> , поезія <g/> ,
doc#28 весняного вечора <g/> . І така вся поезія – як тонка пастеля імпресіоніста <g/> , як ажурний
doc#28 світи книжок і мрій <g/> , – сучасність звучить в його поезії – і <g/> , власне <g/> , це робить з його майстерних віршів
doc#19 проти політики <g/> . Адже в найпопулярнішій його поезії — « <g/> Козачий кістяк <g/> » — прямо заперечується