Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#30 Я і Грабович10.Ми ніби й любили один одного <g/> , мене брано не раз у гості й частовано <g/> .
doc#81 Я і сільське господарство <g/> !
doc#14 Найлегше він упорався з еміграційними комсомольськими поетами <g/> , — тими <g/> , що « <g/> Ах <g/> , Україно <g/> » <g/> , « <g/> Я і Україна <g/> » <g/> , « <g/> Україна і я <g/> » <g/> , « <g/> Я розпрощався з тобою <g/> , Вкраїно <g/> » <g/> , « <g/> Ми повернемось знову до тебе <g/> , Вкраїно <g/> » і так далі <g/> .
doc#92 Його лист починався « <g/> Я і Якобсон <g/> » <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Я іду <g/> .
doc#81 Я імпонував їй серед <g/> , може <g/> , чого іншого своєю безпорадністю в багатьох практичних справах <g/> .
doc#81 У мене ж навіть не було телефона <g/> , щоб сказати мені <g/> : « <g/> Я їду <g/> .
doc#30 <p> Після того прийшла її кулінарна праця7. Я їй нічого не казав <g/> , але як на мене праця була невдала <g/> .
doc#36 Він говорив <g/> : « <g/> Я їм струсону всі клепки в голові Христовою мукою <g/> .
doc#81 Я їх вирізав з книжок і журналів <g/> , перепсувавши так сотні видань <g/> , а коли вирізати ніяк не щастило <g/> , перекопійовував їх копіювальним папером на свою сторінку — я мав тоді підписи сотень людей <g/> , від Ґалілея чи Мольєра до Бальмонта і того ж таки Едµара По <g/> .
doc#103 Я їх довго не хотів друкувати <g/> .
doc#81 Я їх знав тільки на вигляд <g/> , хоч Куліков відіграв ролю в моєму житті під час евакуації з Харкова в лютому 1943 року <g/> , але без мого про це тоді навіть відома <g/> .
doc#62 Я їх не ненавиджу <g/> , але не люблю <g/> …
doc#90 Я їх одного разу подарував Лілі на іменини <g/> » <g/> … </p>
doc#81 Я їхав до кінця лінії і повертався <g/> .
doc#37 Я їхав на них <g/> , як на бій <g/> , був щасливий <g/> , коли вони проходили успішно <g/> , і впадав у розпуку <g/> , коли перемагало те <g/> , що мені здавалося ворожою силою <g/> .
doc#81 Я її <g/> , певна річ <g/> , не послухав ( <g/> а пам'ятаю ту зустріч <g/> : засніжена <g/> , зльодоватіла харківська вулиця <g/> , жадного руху на ній <g/> , тільки люди часом несуть відра з водою з не дуже близької річки <g/> , де-не-де німецькі солдати <g/> , — і вона мене переконує <g/> , хоч я не дав жадного до того приводу <g/> ) <g/> .
doc#81 Я її знав тільки як стару жінку монументального розміру <g/> , що не покидала свого фотелю в невеликому будиночку на початку Чернишевської вулиці <g/> .
doc#102 Я її маю <g/> , називається « <g/> Циклон <g/> » <g/> : « <g/> Дуже дорогій мені людині <g/> .
doc#81 Я її не знав або забув <g/> .