Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#95 Чи це серце заговорило у водієві тому <g/> , що от я американський професор <g/> , а от говорю по-українському <g/> , чи чому — не знаю <g/> , але я переконаний — воно є. </p><p> Ні <g/> , ми не мусімо триматися виключно осі Львів — Київ <g/> .
doc#96 Це викликало вибух гніву в тому ісландцеві <g/> , до якого було спрямоване запитання <g/> .
doc#96 для німців <g/> » оцінюється як шовіністичне <g/> , але в Ісландії такого гасла не треба просто тому <g/> , що воно вже давно здійснене і далі неухильно здійснюється <g/> . Історично <g/> , щоправда <g/> ,
doc#96 Це вісімдесятитисячне місто має п'ять самих мистецьких музеїв — Національна ґалерія <g/> , що міститься в тому ж будинку <g/> , що Національний музей ( <g/> етнографія й трохи археології <g/> ) <g/> , Міська ґалерія і три персональні музеї — маляра Асгрімура Йонсона <g/> , скульптора Ейнара Йонсона і скульптора Асмундура Свейнсона <g/> .
doc#96 Але переємність є тільки в тому <g/> , що місце те саме <g/> .
doc#96 Це не тому <g/> , що мистцеві болюче треба грошей <g/> .
doc#96 Є своя рація в тому <g/> , щоб думати про визволення і не думати про день завтрашній після визволення <g/> . </p>
doc#97 Бо читач знає <g/> , що Шевченко в тому штормі не загинув <g/> .
doc#97 Річ у тому <g/> , що книжка має двох героїв <g/> .
doc#97 А коли ми вже при тих обставинах життя в загарбаних новоосвоюваних землях пустилися до латини <g/> , то нам широко й беззастережно можна застосувати іншу латинську максиму як формулу епохи того раннього або хижацького колоніялізму <g/> : у тому двонаціональному Приараллі homo homini lupus est <g/> . </p>
doc#97 Автор раз-у-раз наголошує на тому <g/> , що під час аральської експедиції <g/> , зокрема в Раїмі <g/> , Шевченко приятелював з російськими офіцерами <g/> , особливо Бутаковим і Поспєловим <g/> .
doc#97 Як чотири роки тому в Києві донос Олексія Петрова перервав вільне життя Шевченка <g/> , так тепер донос Ісаєва поклав край відносно безжурному життю поета в Оренбурзі <g/> .
doc#97 Тепер — ніби в тому ж фронті <g/> , але солідніше взявся до цих проблем Г. Грабович ( <g/> « <g/> Сучасність <g/> » <g/> , 1993 <g/> , 11 <g/> , 118 <g/> ) <g/> .
doc#98 Від них я дізнався — десь два місяці тому його забрано й знищено <g/> .
doc#98 Так казав Новиченко <g/> , а було це шість десятиріч тому <g/> .
doc#98 , українські і духово багаті <g/> , — а таких чимало <g/> , бажані й вітані не тому або не тільки тому <g/> , що вони талановиті <g/> , а й тому <g/> , що вони
doc#98 багаті <g/> , — а таких чимало <g/> , бажані й вітані не тому або не тільки тому <g/> , що вони талановиті <g/> , а й тому <g/> , що вони де в чому інакші
doc#98 й вітані не тому або не тільки тому <g/> , що вони талановиті <g/> , а й тому <g/> , що вони де в чому інакші <g/> , що вони <g/> , бувши українськими <g/> , виходять
doc#98 П'ятдесят років тому <g/> , 1948 року <g/> , у триптиху моїх есеїв я назвав цей рівень і триб мислення комплексом провінційности <g/> .
doc#99 Людські стосунки вивернені сподом догори <g/> , як у тому оповіданні Мопассана ( <g/> « <g/> Le port <g/> » — « <g/> У порту <g/> » <g/> ) <g/> , де герой-матрос <g/> , шукаючи легкого кохання за малі гроші <g/> , мало не став клієнтом своєї ж таки — спершу невпізнаної — сестри <g/> , і <g/> , обоє в сльозах <g/> , проводять решту ночі в кімнаті борделю <g/>