Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 . Перший праведник сказав <g/> : Яка зла птиця <g/> ! — Він сказав це <g/> , і його одежа впала на землю <g/> . Другий
doc#37 , що стояв на зовсім відмінному рівні <g/> . </p><p> Він ледве чи дасть щось вартісне <g/> , — відповів
doc#81 . </p><p> — Це Йосип Позичанюк <g/> , — сказав Юрко <g/> . — Він в УПА <g/> . </p><p> Я знав дещо з творів Позичанюка <g/> . Це були
doc#81 лік <g/> ? </p><p> Та до тиші вслухайсь <g/> : то майбутности дих — </p><p> Він мовчанням навчає усіх говірких <g/> . </p><p> Так в
doc#40 . Наприклад <g/> , по- рівн <g/> . <g/> : Він ладен туди піти — Він хлопець ладний <g/> ; бувай здоров —- здоровий
doc#6 ( <g/> I960 <g/> ) схарактеризував його словами <g/> : “ <g/> Він виглядав так <g/> , наче він був не в своїй країні <g/> , не в
doc#80 до потворного <g/> , його зневагу до втертого <g/> Він би може й спинився на цьому песимізмі <g/> ,
doc#81 навчити сірники запалювати <g/> . </p><p> Його вчили довго <g/> Він також прислав мені свою картку <g/> , але цю — без
doc#28 Зеров тримається дуже поміркованої думки <g/> Він і сам признає за собою відсутність ліричної
doc#54 хвилею дитина <g/> , </p><p> Якій в очах веселий вогник згас <g/> </p><p> Він пише про це <g/> , і ми знаємо <g/> , що це правда <g/> , бо така
doc#33 від божевільних мрій <g/> , що його змагали <g/> Він робився народнім комісаром <g/> , що їздив у його
doc#21 кліки і не пускають до кліки не належних до неї <g/> Він був стриманою людиною <g/> , і це не ставало
doc#59 . А втім <g/> , я виїду ще сьогодні <g/> … Потім повернусь <g/> </p><p> Він засміявся <g/> . І тихо над тією чорною <g/> , навислою
doc#27 наше письменство новими ( <g/> уявними <g/> ) словами <g/> Він прислухається до всіх відтінків у мові та
doc#27 смаків <g/> , інших умов і іншого життєвого темпу <g/> Він був європейцем між хуторянами й хуторянином