Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#24 Але ці розділи конче потрібні <g/> , бо в них дано ту дійсність <g/> , яка <g/> , по суті <g/> , і перероджує і автора і жінку з цвинтаря <g/> .
doc#24 Подвійність <g/> , якої може не було в Хвильового <g/> , але яка притаманна не самому тільки Любченкові <g/> , а багатьом нашим письменникам його покоління <g/> , особливо на еміґрації <g/> .
doc#25 Але й тут не слід цього перебільшувати <g/> , бо в ( <g/> 5 <g/> ) iвін зрікся деяких основних тверджень з ( <g/> 1 <g/> ) <g/> , і <g/> , отже <g/> , вся споруда вимагала б солідної перебудови <g/> , яка ніколи автором не була виконана <g/> .
doc#25 Але з особливою виразністю Михальчук відходить від народницького погляду своїм твердженням про штучний і вироблений характер кожної розвиненої мови <g/> , яка є “ <g/> систематичний витвір найвищого мистецтва <g/> , так само <g/> , як і культурна музика <g/> , малярство <g/> , різьбарство і ін <g/> .
doc#26 Це був нарис « <g/> Головатий <g/> » <g/> , вміщений в « <g/> Отечественных записках <g/> » у жовтні того ж таки 1839 р. Головатий був видатним діячем у тій частині козацького війська <g/> , яка після знищення Січі 1775 р. пішла на службу Росії в російському війську <g/> .
doc#26 <p> ( <g/> « <g/> До Основ'яненка <g/> » <g/> ) </p><p> * * * </p><p> Складність літературної позиції Шевченка супроти його попередників <g/> , — пошана і заперечення <g/> , — частина ширшої проблеми <g/> , проблеми літературного процесу <g/> , яка є частиною — хоч з власними особливостями <g/> , отже своєрідною — загальноісторичного процесу <g/> .
doc#27 Після 1858 року навіть розсіяні елементи « <g/> котляревщи- ни <g/> » ( <g/> яка в суті речі в листах була також і « <g/> квітківщи- ною <g/> » <g/> ) зовсім зникають з кореспонденції Куліша <g/> . </p>
doc#27 <p> Позичання з російської мови обґрунтовувалося у нього спеціяльного теорією <g/> , яка була в повній гармонії з його історичною концепцією <g/> .
doc#27 Л ця виокреслюсться як наївна <g/> , проста <g/> , але яка ж жадібна на нові знання <g/> , нові враження <g/> , на розуміння житія й людей <g/> , довірлива <g/> , простосердечна <g/> , охоплена почуттями <g/> , яких вона ще сама не розуміє <g/> , дівчина <g/> , невситимо <g/> , захланно відкрита на кожне повчання від того ідеалу <g/> , яким на якийсь час став для неї Куліш <g/> , — авторитет <g/> , представник і провісник іншого світу <g/> . </p>
doc#27 Його листи <g/> , його враження в листах — це враження стороннього подорожнього <g/> , і великою мірою вони залежать від того <g/> , яка була погода і чи не було в готелі блощиць <g/> .
doc#27 Як би там не було <g/> , а така людина має своє щось <g/> , свою константу <g/> , свою facultd maitresse <g/> , яка зберігається крізь цілість життя <g/> .
doc#27 Було б <g/> , мабуть <g/> , і небезпечно і передчасно говорити про духовий провід України <g/> , яка була для Куліша ще вся в майбутньому <g/> , і було б принизливо впрост казати про політичний провід Росії <g/> , себто політичну залежність України <g/> .
doc#28 Вороги – большевицька критика — відчули ворожість і в його поезіях <g/> , і в колі його особистих зв'язків ( <g/> з тією ж таки групою п'ятьох <g/> ) і <g/> , не бувши зацікавленими в деталізації й докладній аналізі <g/> , зраділи нагоді заплямувати поета вже знайомою їм кличкою неоклясика <g/> , яка була в їхніх устах синонімом ворога <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Олександрія <g/> » <g/> ) </p><p> Обидва ці засоби дають теж змогу виділити ту рису предмета <g/> , яка здається поетові вічно-сутньою <g/> , внутрішньо-властивою <g/> , піднести явище над його плинністю й безформністю до якоїсь сталости <g/> , гармонійної пластичности <g/> , конденсованости <g/> . </p>
doc#28 Тут його гнучкість і чіткість доведена <g/> , здається <g/> , до тієї межі <g/> , яка тільки можлива в сучасній українській мові <g/> .
doc#28 Повторилася та історія <g/> , що й з епігонами Шевченка <g/> , які теж не помітили живого духу його поезії <g/> , а стали наслідувати зовнішні елементи коломийкової форми <g/> , яка сама часто була в Шевченка не своя <g/> .
doc#29 Там я виконував ролю мудрої тварини з довгими вухами <g/> , яка виступала в амплуа музичного критика <g/> , що заповзявся критикувати спів солов'я. Я був дуже щасливий <g/> , що ми грали в масках і я не бачив публіки <g/> .
doc#29 Йому <g/> , людині Заходу <g/> , причетній до культури німецькомовних країн <g/> , Австрії й Німеччини <g/> , було ясно <g/> , яка порожнеча <g/> , яка пустеля <g/> , яка трясовина його оточувала ( <g/> « <g/> Над твоєю весною такий іще вітер і тьма <g/> » <g/> ) <g/> , як усе треба було починати майже спочатку <g/> .
doc#29 Йому <g/> , людині Заходу <g/> , причетній до культури німецькомовних країн <g/> , Австрії й Німеччини <g/> , було ясно <g/> , яка порожнеча <g/> , яка пустеля <g/> , яка трясовина його оточувала ( <g/> « <g/> Над твоєю весною такий іще вітер і тьма <g/> » <g/> ) <g/> , як усе треба було починати майже спочатку <g/> .
doc#29 Йому <g/> , людині Заходу <g/> , причетній до культури німецькомовних країн <g/> , Австрії й Німеччини <g/> , було ясно <g/> , яка порожнеча <g/> , яка пустеля <g/> , яка трясовина його оточувала ( <g/> « <g/> Над твоєю весною такий іще вітер і тьма <g/> » <g/> ) <g/> , як усе треба було починати майже спочатку <g/> .