Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 мові <g/> , а отже <g/> , діялектну многоосновність літературної мови <g/> , і участь у літературній мові штучно
doc#9 не обурюється тепер потребою вивчати елементи літературної мови над Сулою або Пслом <g/> ; він пише <g/> : « <g/> Кождий <g/> , хто
doc#9 хутора до масштабів справді всеукраїнської літературної мови — і тільки люди <g/> , далекі від практичної
doc#9 полтавсько-київською чистотою <g/> » української літературної мови <g/> . Речником їх став І. Нечуй-Левицький зі
doc#9 . Одні просто обороняли тогочасний стан літературної мови від нападків реакційного критика <g/> , другі
doc#9 , прихильники діялектної многоосновности літературної мови <g/> . Згадки про цих людей загалом досить глухі
doc#9 оборони діялектної одноосновности літературної мови припустити в новітній літературній мові
doc#9 і його прогноза того <g/> , що ці галицькі елементи з літературної мови викинути вже нікому не вдається <g/> , і оцінка
doc#9 мовні елементи проникали до української літературної мови <g/> , він радить не викидати їх негайно <g/> , як
doc#9 . Він твердив <g/> , що галичанам легше перевчитися літературної мови <g/> , бо вони мають українське шкільництво <g/> , бо
doc#9 , бо в них спонукою до праці над перебудовою літературної мови може бути національна свідомість <g/> ,
doc#9 явищ <g/> . Усі завдання української літератури і літературної мови в М. Жученка практично і може непомітно для
doc#9 різницю ( <g/> галицької і великоукраїнської літературної мови <g/> , — Ю. Ш. <g/> ) <g/> , то <g/> , не дай Боже <g/> , доживемо до того
doc#9 елементів для розвитку української літературної мови <g/> : « <g/> Писателів <g/> , на Україні живучих <g/> , лично
doc#9 громадськість мусила здати собі справу з стану літературної мови і усвідомити <g/> , що галицькі елементи <g/> ,
doc#9 і закономірним набутком при зростанні літературної мови й ширення її сфер <g/> . Але фактичний її перебіг
doc#9 мову галицьких елементів — або сповнення літературної мови позиченнями чи кальками з російської мови
doc#9 І. Нечуй-Левицький обстоював таке обмеження літературної мови <g/> , то він фактично <g/> , — безперечно <g/> ,
doc#9 себе — обстоював наближення української літературної мови до російської <g/> , як ми ще покажемо це на
doc#9 мимоволі тягли до русифікації української літературної мови <g/> . В спогадах Є. Чикаленка читаємо такий