Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#21 Вона мала для нього й матеріяльне значення — він уже не бідував у страхітливих нетрях Бронксу <g/> , він мав домочок на краю фешенебельної дільниці Рівердейлу ( <g/> але на самому краю <g/> ) <g/> , мав авто <g/> , але все таки ніколи не доп'явся справжнього багатства <g/> , навіть повної заможности <g/> ; та куди більша була вага самого місця його в мистецтві <g/> .
doc#22 Правда <g/> , в фільмі радше гори ( <g/> вулкан <g/> ) виступають ворожою стихією <g/> , а море приязною <g/> , але це не має істотного значення <g/> , бо абстрактний у часи Коцюбинського конфлікт набрав у 1950 році таких реальних обрисів <g/> , що не вимагає взагалі вмотивувань абстрактними контрастами <g/> . </p>
doc#22 Це не має для них жадного значення <g/> .
doc#22 Вони мають значення тільки як загальне тло <g/> , що на ньому яскравіше помітні дві принципові помилки авторові <g/> .
doc#22 Це вони <g/> , стикаючись з людьми Заходу <g/> , змушують їх самим фактом свого існування й своєї проблематики вірити в вирішальне значення Достоєвського для пізнання великого невідомого на Сході <g/> .
doc#22 <p> Але вибір першої альтернативи <g/> , визнання примітивізму за органічну рису Сходу <g/> , був би рають жадного значення для радянської людини <g/> , яка потребує тільки суспільної реформи <g/> , а при певному спрощенні справи — знову шматка хліба <g/> , господаря і <g/> …
doc#23 В цьому велике принципове значення цього <g/> , зрештою <g/> , малого поета <g/> .
doc#24 Перше <g/> , ніж говорити про символічне значення виведеної в творі Жінки <g/> , подивімось <g/> , чи не дано в творі безпосереднього образу України — і який характер цей образ має <g/> . </p>
doc#24 Інтелігенція <g/> , вигартувавши <g/> , оформивши новий свій світогляд <g/> , здатна вже прийняти <g/> , пригостити і сприйняти нову чи оновлену в єднанні з промисловою клясою <g/> , з робітництвом Україну — таке могло б бути символічне значення цієї сцени <g/> , якщо вважати <g/> , що жінка з цвинтаря — це справді образ України <g/> . </p>
doc#24 Тому вона легко може завести в оману <g/> , тому її значення не треба перебільшувати <g/> .
doc#25 не покидали його <g/> , а вміння звільнити трактовану тему від випадкових <g/> , сторонніх і ненаукових елементів надавало його виступам суворо принципового характеру <g/> , ширячи значення цих виступів далеко поза межі злободенности <g/> ” ( <g/> “ <g/> Украинская жизнь <g/> ” 1914 <g/> , 4 <g/> , ст <g/> .
doc#25 Дискусія сходила з наукового ґрунту й набувала хоч і замаскованого <g/> , але для всіх зрозумілого політичного характеру <g/> , і в цьому її велике значення для розвитку української національно-політичної свідомости <g/> .
doc#25 Та ці зміни не мають великого значення <g/> , коли згадаємо <g/> , що про мову сіверян <g/> , уличів і ти- верців ми не можемо сказати нічого певного <g/> , бо з їхніх теренів не дійшло жадної писаної пам'ятки дотатарського часу <g/> .
doc#25 Про її методологічне значення я буду говорити в останньому розділі <g/> . </p>
doc#25 <p> Михальчук не надавав великого значення питанню про те <g/> , чи існувала єдина східньослов'янська мова ( <g/> “ <g/> праруська <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#25 <p> 4. ПРОБЛЕМИ ІСТОРИЧНОЇ МОРФОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ </p><p> МОВИ </p><p> Це — найзастаріліша й найменш цікава <g/> , хоч і досі не позбавлена значення частина праці Михальчукової <g/> .
doc#25 Є в них і окремі фактичні помилки <g/> , але вони мають менше значення <g/> , ніж методологічна недосконалість <g/> . </p>
doc#25 Супроти них менше значення мають — самі по собі дуже важливі — — інші риси “ <g/> наріччя <g/> ” <g/> , що їх Михальчук називає в такому порядку <g/> : 1.Особливий добір успадкованих слів і форм і власне формальне й значеневе “ <g/> оброблення <g/> ” їх <g/> ; 2.Особлива відміна фізіологічно-акустичного характеру звукової системи <g/> ; 3.Новотвори й позичення в словнику <g/> , граматиці й фонетиці — і 4.Суб'єктивні відтінки <g/> , особистості характеру й стилю мови <g/> , що безпосередньо відбивають індивідуальний характер і темперамент народу ( <g/> 2 <g/> , 143 <g/> ) <g/> .
doc#25 Літературна мова бо для народників — просто одна з народних говірок <g/> , що набуває загальнішого значення звичайно через свою центральність <g/> ; а критерієм оцінки літературної мови є <g/> , насамперед <g/> , її близькість до народної ( <g/> селянської <g/> ) мови <g/> .
doc#25 Тим що історично тут теж було о <g/> , Михальчук позначає цей варіянт <g/> , або <g/> , як він його називає <g/> , “ <g/> дивергент <g/> ” старого о знаком <g/> , позиченням з етимологічного правопису М. Максимовича <g/> , — ô. Що це ô в літературній мові і в південноукраїнських говірках виступає у вигляді і <g/> , а не якогонебудь іншого голосного <g/> , не має найменшого принципового значення <g/> ; є говірки ( <g/> карпатські і північноукраїнські <g/> ) <g/> , де воно виступає в вигляді у <g/> , и або поліфтонга ( <g/> типу уо чи ін <g/> .