Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 У загальній же частині Модест Левицький стоїть на позиції компромісу <g/> , поєднання галицьких і великоукраїнських елементів у єдиній літературній мові <g/> , заперечуючи всякі різкі відхилення чи в той <g/> , чи в той бік <g/> .
doc#51 , Збірник Комісії для дослідження історії української мови <g/> , І. Київ 1931. </p><p> 10 <g/> ) Німецькі елементи в українській мові <g/> , Збірник Комісії для дослідження історії української мови І. Київ 1931 <g/> ; Rumaenische Elemente im Ukrainischen <g/> , Balkan-Archiv 2 <g/> , 1926. </p><p> 11 <g/> ) Головні праці Ганцова з діалектології й історії української мови це Характеристика поліських дифтонгів і шляхи їх фонетичного розвитку <g/> .
doc#65 Він тримався роду в мові <g/> , звідки слово походило <g/> , хоч це не має жадного значення для слова <g/> , що обертається в українській мові <g/> ) <g/> . </p>
doc#69 Особливо правопис 1928 року ( <g/> Синявського — Скрипника <g/> ) в трактуванні чужих слів виходив не з їхньої традиції в українській мові <g/> , а з їхньої форми в тій мові <g/> , звідки їх позичено <g/> .
doc#70 Особливо правопис 1928 року ( <g/> Синявського — Скрипника <g/> ) в трактуванні чужих слів виходив не з традиції в українській мові <g/> , а з форми в мові <g/> , звідки їх уперше нібито позичено <g/> .
doc#40 набік — і на бік <g/> , зозла і зо зла <g/> ) <g/> , але в мові <g/> , злегка забарвленій говірково <g/> , а також у поетичній мові зрідка ще можуть у певних виразах трапитися випадки перетягнення наголосу на прийменник на <g/> , напр <g/> .
doc#60 Одначе становище <g/> , яке існує в українській мові <g/> , зовсім відмінне від того <g/> , яке існує в російській мові <g/> .
doc#51 його монографії про функції відмінків в українській мові <g/> : Функции генетива в южно-русской области <g/> , Варшава 1913 <g/> ; Номінатив і датив в українській мові <g/> , Київ 1925 <g/> ; Льокатив в українській мові <g/> , Київ 1925 <g/> ; Вокатив і інструменталь в українській мові <g/> , Київ 1926 <g/> ; Акузатив в українській мові <g/> , Київ 1928. 1928. </p><p> 5 <g/> ) Мова творів Гр <g/> .
doc#51 його монографії про функції відмінків в українській мові <g/> : Функции генетива в южно-русской области <g/> , Варшава 1913 <g/> ; Номінатив і датив в українській мові <g/> , Київ 1925 <g/> ; Льокатив в українській мові <g/> , Київ 1925 <g/> ; Вокатив і інструменталь в українській мові <g/> , Київ 1926 <g/> ; Акузатив в українській мові <g/> , Київ 1928. 1928. </p><p> 5 <g/> ) Мова творів Гр <g/> .
doc#51 його монографії про функції відмінків в українській мові <g/> : Функции генетива в южно-русской области <g/> , Варшава 1913 <g/> ; Номінатив і датив в українській мові <g/> , Київ 1925 <g/> ; Льокатив в українській мові <g/> , Київ 1925 <g/> ; Вокатив і інструменталь в українській мові <g/> , Київ 1926 <g/> ; Акузатив в українській мові <g/> , Київ 1928. 1928. </p><p> 5 <g/> ) Мова творів Гр <g/> .
doc#51 його монографії про функції відмінків в українській мові <g/> : Функции генетива в южно-русской области <g/> , Варшава 1913 <g/> ; Номінатив і датив в українській мові <g/> , Київ 1925 <g/> ; Льокатив в українській мові <g/> , Київ 1925 <g/> ; Вокатив і інструменталь в українській мові <g/> , Київ 1926 <g/> ; Акузатив в українській мові <g/> , Київ 1928. 1928. </p><p> 5 <g/> ) Мова творів Гр <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> В. Свідзінський <g/> ) </p><p> Не зважаючи на їх велику архаїчність і синтаксичну неорганізованість чи може саме завдяки останній <g/> , конструкції такого типу дуже часті в сучасній розмовній мові <g/> , коли вона не зазнає спеціяльної організації і не одягається в літературно-прийняту і прийнятну форму <g/> .
doc#40 Такі конструкції з підметом у середині дієприслівникового звороту можливі і в літературній мові <g/> , коли вона має народно-архаїчне забарвлення <g/> .
doc#40 Конструкції з для властивіші книжній мові <g/> , конструкції з на більше відповідають звичкам народної мови <g/> .
doc#15 <p> Називні речення <g/> , як би сміливо <g/> , вільно і своєрідно не використовувалися вони в літературній мові <g/> , кореняться в живій мові <g/> .
doc#40 <p> У сучасній українській літературній мові <g/> , крім кількаслівних назв ( <g/> типу « <g/> Чашки чаю« <g/> ) і сполучень іменника з прийменником ( <g/> типу через Суботове <g/> ) найчастіше зустрічаються кіль- каслівні члени речення при складних висловах часових <g/> , видових або способових форм дієслова <g/> , напр <g/> .
doc#10 У протилежність Синявському <g/> , що налічив був 102 фонеми в українській мові <g/> , Курило звела їх число до 55 ( <g/> 23 <g/> , 230 <g/> ) <g/> .
doc#25 Він робить наголос на те <g/> , що “ <g/> між південноруською ( <g/> себто українською — Ю.Ш. <g/> ) і північноруською ( <g/> себто первісно білоруською — Ю.Ш. <g/> ) діялектними групами існують не самі тільки зовнішні і більш або менш дрібні відхили в мові <g/> , легко зводжувані до спільних знаменників <g/> , — а багато корінних <g/> , принципових відмін у звуковій і граматичній будові мови <g/> , посилюваних ще особливою системою різноманітних комбінацій у мові кожної групи тих самих елементів і форм <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 26 <g/> ; пор <g/> .
doc#40 Але і при запереченні досить часто <g/> , особливо в усній мові <g/> , лишається знахідний відмінок <g/> , напр <g/> .
doc#72 Про те саме говорила О. Курило 1925 року <g/> : “ <g/> Українська народня думка <g/> , як вона виражена в мові <g/> , має в собі багато матеріалу до абстрагування <g/> , і це б для літературної мови слід використати <g/> ; вона має в собі багато фразеологічних зворотів <g/> , що їх можна й у науковій мові прикласти замість кувати нові й штучні <g/> ” ( <g/> Курило 1942 <g/> , 9 <g/> ) <g/> .