Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 , що стоять перед ними <g/> , і тих <g/> , що йдуть після них <g/> . Як і ті <g/> , вони способом називання подають і
doc#15 прикметником <g/> , а дієслівна зв'язка нульова <g/> . Як відомо <g/> , в українській мові зовнішнє
doc#15 , пoр <g/> . хоч би <g/> : </p><p> Марна струн дзвінких принада <g/> . </p><p> Як сховалась люта зрада </p><p> Тут мені <g/> </p><p> ( <g/> С. Черкасенко <g/> ) </p>
doc#15 на долівці <g/> . </p><p> ( <g/> І. Ле <g/> ) </p><p> Ґвалт і галас <g/> … На базарі <g/> , </p><p> Як посеред моря </p><p> Кровавого <g/> , стоїть Гонта </p><p> З
doc#16 спустошености буржуазного інтелігента <g/> » <g/> . Як і звичайно <g/> , близько до Донцова <g/> , але
doc#17 Куліш в пору « <g/> Народнього Малахія <g/> » ще не знав <g/> . Як і його товариші з ВАПЛІТЕ – Микола Хвильовий з «
doc#18 хмарі <g/> » <g/> , і годі сказати <g/> , що той клекіт означає <g/> . Як у Пушкіновому « <g/> Борисі Годунові <g/> » народ є
doc#18 й пітьмі на стрічу <g/> » <g/> : </p><p> Обгорнула мене самота <g/> , </p><p> Як те море безкрає ( <g/> XII <g/> ) <g/> . </p><p> Це з безкрайої ночі
doc#18 й поглиблює те <g/> , що проповідував Датан <g/> . Як давніше Авірон <g/> , тепер Датан знаходить своє
doc#18 Азазеля-Датана <g/> . </p><p> Тут приходить третя спокуса <g/> . Як і дві попередні <g/> , вона виходить з позицій
doc#18 й крови <g/> ! </p><p> А заважить у судьбах землі <g/> , </p><p> Як та муха волови <g/> ! ( <g/> XVIII <g/> ) </p><p> Що гірше <g/> :
doc#18 і ця мить творить люд героїв із номадів лінивих <g/> . Як гнилі тріски <g/> , розтоптані Авірон і Датан <g/> , а тим
doc#18 » генієві українського народу і його будучині <g/> ? </p><p> Як любов до життя випливає в Франка з пізнання
doc#18 Мойсея і мужньою резиґнацією кінця поеми <g/> . Як Мойсей <g/> , що </p><p> Для свойого народу </p><p> Лиш одну бачить
doc#18 — рух <g/> , сенс життя — життя <g/> , в його безупинності <g/> . Як « <g/> Мойсей <g/> » був поемою подоланого сумніву ( <g/> Зеров
doc#18 і творять найвищі цінності — цінності духу <g/> . Як приречений Коцюбинський написав у своїх
doc#18 « <g/> І лунав її рев <g/> , мов крутіж гураґан по долині <g/> » <g/> ; « <g/> Як кропива <g/> , ви руку жжете <g/> , Що <g/> , мов цвіт <g/> , вас плекає
doc#18 , ви руку жжете <g/> , Що <g/> , мов цвіт <g/> , вас плекає <g/> , Як бугай <g/> , бодете пастуха <g/> , Що вам паші шукає <g/> » <g/> ; « <g/> Ти
doc#18 , Що вам паші шукає <g/> » <g/> ; « <g/> Ти підеш до своєї мети <g/> , Як бидля в плуг нераде <g/> » <g/> ; « <g/> Наче кінь той здичілий <g/> ,
doc#18 У безодню з розгону <g/> » <g/> ; Єгова покинув тебе <g/> , « <g/> Як розтоптану красу змію <g/> , що здихає на шляху <g/> » <g/> ; «