This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#26 | славу козацькую <g/> » <g/> , писав про загибель України <g/> , | Шевченко | <g/> , звичайно <g/> , не міг <g/> . Переадресовував <g/> , повторюю |
doc#26 | до Квітки знаємо <g/> , що особистої ворожнечі | Шевченко | аж ніяк не плекав <g/> . У поезії Шевченко |
doc#26 | ворожнечі Шевченко аж ніяк не плекав <g/> . У поезії | Шевченко | звертається до нього « <g/> батьку <g/> » <g/> . У листі з 19 |
doc#26 | нові часи національну й літературну традицію <g/> . | Шевченко | мусів заперечити Котляревського й Квітку <g/> , але |
doc#26 | з національно-романтичною <g/> . Уже тут | Шевченко | говорить про Україну як носія « <g/> слави козацької |
doc#26 | критика <g/> . Якщо не помиляюся <g/> , навіть і саме слово | Шевченко | в тому розділі зникло <g/> . Проте він <g/> , цей короткий |
doc#26 | українського оточення <g/> , в якому жив і писав | Шевченко | <g/> , ігнорованого або перекрученого в більшості |
doc#26 | видання « <g/> Шевченківського словника <g/> » <g/> , у якому | Шевченко | не був би препарований безжалісно <g/> , де |
doc#26 | жадного сліду їх на папері <g/> . Чому <g/> , приміром <g/> , | Шевченко | в « <g/> Гайдамаках <g/> » не дав розділу про розправу над |
doc#26 | Багато тут залежить від нас <g/> , більше — не від нас <g/> . </p><p> | Шевченко | <g/> , — повернімось до нього <g/> , — звичайно <g/> , не |
doc#26 | . Тож скажемо наприкінці передмови по мові <g/> : | Шевченко | — Шевченко <g/> , всіх і нічий зокрема <g/> . І він був |
doc#26 | наприкінці передмови по мові <g/> : Шевченко — | Шевченко | <g/> , всіх і нічий зокрема <g/> . І він був певний цього вже |
doc#27 | , де російська мова була мовою спілкування ( <g/> | Шевченко | не писав по- польськи <g/> ) <g/> , то на пайку листів з « |
doc#27 | активізувалися і змусіли нас до бойових дій ' <g/> . </p><p> | Шевченко | переборює цей « <g/> мужицький <g/> » стиль і відходить |
doc#27 | тепер поглядів у радянській імперії <g/> , ніж | Шевченко | <g/> . Але Шевченко був занадто популярний <g/> , щоб |
doc#27 | у радянській імперії <g/> , ніж Шевченко <g/> . Але | Шевченко | був занадто популярний <g/> , щоб можна було його |
doc#27 | , які геніяльною рукою поклав перед Україною | Шевченко | <g/> . Мов у незримій клітці <g/> , бився Куліш до смерти в |
doc#30 | хай буде воля Твоя <g/> » ( <g/> текст вільно в переказі <g/> ) <g/> , — | Шевченко | то Шевченко <g/> , шість аркушів <g/> , то шість <g/> . А я <g/> , хоч |
doc#30 | Твоя <g/> » ( <g/> текст вільно в переказі <g/> ) <g/> , — Шевченко то | Шевченко | <g/> , шість аркушів <g/> , то шість <g/> . А я <g/> , хоч залюбки читаю |
doc#30 | покраяли <g/> , а ще не одну3. Приміром я думаю <g/> , що | Шевченко | ніколи <g/> , ані в « <g/> детские годы <g/> » не шанував як своїх |