Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Отже <g/> , погляди старих російських синтаксистів <g/> , багатьох західньоевропейських лінгвістів і Богородицького не позбавлені певного права на існування <g/> .
doc#15 - Санкт-Петербург <g/> , 1902. Огоновський О. </p><p> Граматика руского языка для школь середных-ь. - Львів <g/> , 1889. ПАТОКОВА О. </p><p> Російські повісті Шевченка // Лінгвістичні та стилістичні замітки <g/> .
doc#15 179 <g/> ) </p><p> • поетична 47-48 <g/> , 50,88 <g/> , 92-95 </p><p> • побутова 68 </p><p> • польська 25 </p><p> • прозова 47 <g/> , 93-94 </p><p> • розмовна 46 <g/> , 58 <g/> , 61-62 <g/> , 94 </p><p> • розповідна 55 <g/> , 58 <g/> , 94-95 </p><p> • російська 34 <g/> , 68 </p><p> п новітня 47 ° сучасна 95 ■жива 47-48,94 </p><p> • літературна 47 <g/> , 64 ( <g/> прим <g/> .
doc#16 « <g/> Комунізмові <g/> » як формі російського шовінізму воно протиставило український шовінізм <g/> ; нетерпимості — нетерпимість <g/> ; замкненій змовницькій партійності — замкнену змовницьку партійність <g/> ; теророві — терор <g/> ; пантеонові большевицьких « <g/> святих <g/> » — пантеон так само вузько дібраних своїх святих <g/> ; нечесності й підступності — нечесність і підступність <g/> ; демагогії — демагогію <g/> ; диктатурі — диктатуру і т. д. і т. д. І так воно стало большєвизмові « <g/> братом-ворогом <g/> , подібним у своїй ненависті <g/> » <g/> . </p>
doc#16 Але воно не мало доступу до глибин української духовости <g/> , воно було багато чим чуже українській духовій традиції <g/> , воно виросло в основному на зразку російського большевизму <g/> , будуючи себе за законом протилежности <g/> , — і тому перемогти свого ворога воно не могло <g/> . </p>
doc#16 Коріння знов ведуть нас до російської ментальности <g/> .
doc#16 Чи треба називати рідних братів донцовщини <g/> : російський большевизм і німецький гітлеризм <g/> ? </p>
doc#16 Від цього його злочини не стають меншими <g/> , а об'єктивна суть його діяльности — розбудова російської імперії — не зміниться ані на одну йоту <g/> .
doc#16 <p> Можна не помиляючися сказати <g/> , що найпопулярнішим поглядом був погляд той <g/> , що поразка національної революції коренилася в тому факті <g/> , що большевизмові ( <g/> в формі якого об'єктивно виступав уже й тоді російський імперіялізм <g/> , оновлений <g/> , посилений і добре замаскований <g/> ) вдалося розмірно широкі маси вирвати з-під впливу українських національно-творчих чинників і перетягнути на свій бік — перетягнути <g/> , не гребуючи жадними засобами <g/> , від терору до демагогічного розпалювання соціяльної ворожнечі <g/> .
doc#16 Підвалина <g/> , що скільки б підтасованих і зфальшованих цитат на потвердження її не наводив Донцов з староукраїнських джерел <g/> , не має нічого спільного з українським духом <g/> , а корениться в типово російській ментальності <g/> , становила завжди і тепер становить основу існування російської імперії <g/> .
doc#16 Підвалина <g/> , що скільки б підтасованих і зфальшованих цитат на потвердження її не наводив Донцов з староукраїнських джерел <g/> , не має нічого спільного з українським духом <g/> , а корениться в типово російській ментальності <g/> , становила завжди і тепер становить основу існування російської імперії <g/> .
doc#16 Вісниківство зуміло спрямувати всю енергію українства на боротьбу з ворогом головним і в суті справи єдиним <g/> ; воно розкрило і наголосило самостійність української культури і її принципово відмінний від російської культури характер <g/> .
doc#16 Воно остаточно викрило і розвінчало безґрунтовність всяких автономій <g/> , федерацій тощо <g/> , тощо — і слушність цього стверджується в наші дні тим <g/> , що ці гасла прямо включають у свої програми як свою зброю російські партії різних Гатунків <g/> .
doc#17 Саме тому його « <g/> Народній Малахій <g/> » побудований на тому <g/> , як стара хуторська Україна захлинається в бруді НЕПу <g/> , саме тому фінал п'єси – спів похабної російської пісеньки п'яною повією <g/> , що характеризується сповненими розпуки словами Малахія <g/> : « <g/> Це Україна співає <g/> » <g/> .
doc#18 За Франком <g/> , « <g/> капітал і інтелігенція <g/> » нададуть нового обличчя Росії <g/> , ліберали прийдуть до влади <g/> , яким « <g/> вистарчить замість самодержавної особи поставити самодержавну ідею — ідею нероздільности й єдности Росії <g/> , непорушности російського великодержавного становища <g/> » ( <g/> с. 13 <g/> ) <g/> .
doc#19 В напівдикому краю <g/> , яким була тоді Кубанщина <g/> , де не вговталися тоді ще ні анархічна сваволя козацтва <g/> , ні запекла ненависть гірських народів до росіян і всього з Російською імперією зв'язаного <g/> , число злочинів було особливо велике і судова праця особливо тяжка <g/> .
doc#19 Можливо <g/> , що й сама місія насаджувача російської законности не була легкою для Мови <g/> , — але про це можемо тільки здогадуватися <g/> . </p>
doc#19 жарт на одну дію <g/> ; драма без назви <g/> ; оповідання <g/> : « <g/> Чабани <g/> » <g/> , « <g/> Шептуха <g/> » <g/> , « <g/> Сякий-такий журавель <g/> » <g/> , « <g/> Сердитий попітар <g/> » <g/> , « <g/> Каторжний <g/> » <g/> , « <g/> Катеринщина <g/> » <g/> , « <g/> Роботяги і злодії <g/> » <g/> , « <g/> Горпина Погибиха і Вівдя Тараниха <g/> » <g/> , « <g/> Городовик <g/> » — останні п'ять разом з « <g/> Трьома мандрьохами <g/> » об'єднані в цикл « <g/> З пам'яткової книжки слідчого судді <g/> » <g/> ) <g/> , В них <g/> , мабуть <g/> , широко відбився своєрідний побут української Кубані тієї цікавої епохи <g/> , коли старе <g/> , українське на Кубані тільки починало відступати під російським тиском <g/> . </p>
doc#19 Це тема руїни родини <g/> , конфлікту між батьками й дітьми в наслідок вичерпаности традиційних засад <g/> , що їх трималися батьки <g/> , і в наслідок виховання дітей у чужонаціональному дусі — російському або польському <g/> .
doc#20 Каразін <g/> , типовий льокальний харківсько-слобожанський діяч <g/> , ставав « <g/> архітектом національного відродження <g/> » <g/> , трагічно- ганебна поема Тичини про Сковороду <g/> , в якій первісний ідеалістичний задум був захаращений проповіддю гайдамаччини <g/> , людоненависництва й класового розбрату — усе в стовідсотково сталінському дусі — ставала виявом соняшного клярнетизму ( <g/> Юрків термін <g/> ) <g/> , Олександер Білецький з людини російської культури <g/> , що толерантно ставилася до української <g/> , робився українським патріотом і українцем з діда-прадіда <g/> . </p>