Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 у Шевченковій творчості <g/> . Це одна з тем <g/> , до яких він звертається постійно <g/> , — як і тема визволення
doc#1 , </p><p> Та високий <g/> , та веселий <g/> , </p><p> Ясний та глибокий <g/> , — </p><p> він сам просить свою товаришку Музу покинути цей
doc#1 цілком самостійно - особливих підстав для нього оригінальний текст не дає <g/> . У Біблії образи жаху
doc#1 : « <g/> Я буду для Ізраїлю <g/> , як роса <g/> : розцвіте він <g/> , неначе лілея <g/> » і т. д. У Т. Шевченка
doc#1 не прагне кривавої кари <g/> . У версії від 25 травня він просить Господа <g/> : </p><p> Царів <g/> , кривавих шинкарів </p><p> У
doc#1 йому занадто жорстоким <g/> . У версії від 27 травня він фактично зрікається свого первинного бажання
doc#1 винен у соціяльній несправедливості <g/> . Тепер він пише <g/> : </p><p> Злоначинающих спини <g/> , </p><p> У пута кутії не куй <g/> , </p>
doc#1 герой — не месник чи кат <g/> , а людина <g/> , котру він називає « <g/> добросердим <g/> … тихолюбцем святим <g/> » <g/> ;
doc#1 : </p><p> Чи буде кара </p><p> Царям <g/> , царятам на землі <g/> ? </p><p> Але він надіється <g/> , що сам Господь покарає їх <g/> , а не
doc#1 землю спалить <g/> . </p><p> Якщо в « <g/> Осії <g/> . Глава XIV <g/> » він пророкував і хотів покарання зла через самосуд
doc#1 і хотів покарання зла через самосуд <g/> , то тепер він бачить <g/> , як </p><p> Люде тихо <g/> , </p><p> Без всякого лихого лиха </p>
doc#1 злі <g/> . </p><p> Вже не ватажка бунтарів виглядає він у своїх мріях і думах <g/> , а апостола правди і науки <g/> : </p>
doc#1 , датованих січнем і лютим <g/> , видно <g/> , як переживає він за розповсюдження « <g/> Букваря <g/> » <g/> . Звичайно <g/> ,
doc#1 сокири як символу бунту в Шевченковій поезії <g/> . Він показав <g/> , як цей образ перегукується з таким
doc#1 й військовії свари <g/> » від 26 листопада 1860 р. він мовби вступає у відкриту полеміку із самим
doc#1 ціле <g/> , то можна було б їх викласти приблизно так <g/> : він сподівався <g/> , що зміна несправедливого устрою
doc#1 своє життя у гармонії з іншими такими <g/> , як він <g/> , і в гармонії з Усесвітом « <g/> світом-братом <g/> » <g/> , що
doc#1 і насильства <g/> . Це смертний гріх <g/> , тому що він порушує саму основу структури Всесвіту —
doc#1 цього гріха <g/> , — це образ « <g/> царів <g/> » і « <g/> царят <g/> » <g/> . Про нього вже говорилося раніше <g/> , основні посилання
doc#1 в цей період оксиморона— « <g/> гріхом праведним <g/> » <g/> . Він робить із людини « <g/> незрящу <g/> » <g/> , « <g/> недвигу серцем <g/> » <g/> .