Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 елементів у єдиній літературній мові <g/> , заперечуючи всякі різкі відхилення чи в той <g/> ,
doc#51 Київ 1931. </p><p> 10 <g/> ) Німецькі елементи в українській мові <g/> , Збірник Комісії для дослідження історії
doc#65 мови й Голоскевич <g/> . Він тримався роду в мові <g/> , звідки слово походило <g/> , хоч це не має жадного
doc#69 в українській мові <g/> , а з їхньої форми в тій мові <g/> , звідки їх позичено <g/> . Так ланцет став лянцєтою <g/> ,
doc#70 не з традиції в українській мові <g/> , а з форми в мові <g/> , звідки їх уперше нібито позичено <g/> . Так ланцет
doc#40 ( <g/> пор <g/> . набік — і на бік <g/> , зозла і зо зла <g/> ) <g/> , але в мові <g/> , злегка забарвленій говірково <g/> , а також у
doc#60 . Одначе становище <g/> , яке існує в українській мові <g/> , зовсім відмінне від того <g/> , яке існує в
doc#51 , Варшава 1913 <g/> ; Номінатив і датив в українській мові <g/> , Київ 1925 <g/> ; Льокатив в українській мові <g/> , Київ
doc#51 мові <g/> , Київ 1925 <g/> ; Льокатив в українській мові <g/> , Київ 1925 <g/> ; Вокатив і інструменталь в
doc#51 1925 <g/> ; Вокатив і інструменталь в українській мові <g/> , Київ 1926 <g/> ; Акузатив в українській мові <g/> , Київ
doc#51 мові <g/> , Київ 1926 <g/> ; Акузатив в українській мові <g/> , Київ 1928. 1928. </p><p> 5 <g/> ) Мова творів Гр <g/> . Сковороди <g/> ,
doc#15 такого типу дуже часті в сучасній розмовній мові <g/> , коли вона не зазнає спеціяльної організації і
doc#40 звороту можливі і в літературній мові <g/> , коли вона має народно-архаїчне забарвлення <g/> .
doc#40 ( <g/> Самч <g/> . <g/> ) <g/> . Конструкції з для властивіші книжній мові <g/> , конструкції з на більше відповідають звичкам
doc#15 не використовувалися вони в літературній мові <g/> , кореняться в живій мові <g/> . Вони становлять
doc#40 чаю« <g/> . </p><p> У сучасній українській літературній мові <g/> , крім кількаслівних назв ( <g/> типу « <g/> Чашки чаю« <g/> ) і
doc#10 , що налічив був 102 фонеми в українській мові <g/> , Курило звела їх число до 55 ( <g/> 23 <g/> , 230 <g/> ) <g/> . Вона
doc#25 зовнішні і більш або менш дрібні відхили в мові <g/> , легко зводжувані до спільних знаменників <g/> , — а
doc#40 при запереченні досить часто <g/> , особливо в усній мові <g/> , лишається знахідний відмінок <g/> , напр <g/> . <g/> : «
doc#72 : “ <g/> Українська народня думка <g/> , як вона виражена в мові <g/> , має в собі багато матеріалу до абстрагування <g/> ,