Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 І нарешті <g/> : « <g/> Нова людина буде байдужа до кольору вбрання й до смаку їжі <g/> , та зате знатиме смак розумової радости <g/> » <g/> . </p>
doc#5 І Славенко одружується з Ірен <g/> , без кохання <g/> , просто тому <g/> , що це найощадніший у часі спосіб розв'язати статеву проблему <g/> . </p>
doc#5 І чи Славенко не був супроти неї новим москалем <g/> , новим копитаном <g/> , якщо не за пашпортом ( <g/> українець <g/> , ще й — енко <g/> ) <g/> , так за своєю ідеологією <g/> ?
doc#5 ) І роман кінчається тим <g/> , що Марта солодко спить <g/> .
doc#5 І Підмогильний показує марність намагань Славенка устами самого Славенка <g/> .
doc#5 І ще більше тоді <g/> , коли він дозволяє собі здати справу з марности повстання розуму <g/> , частини <g/> , проти закону всесвіту <g/> , цілого <g/> : « <g/> Наші пояснення всі нікчемні й нічого <g/> , зрештою <g/> , не пояснюють <g/> .
doc#5 І це є невеличка драма число два <g/> , невеличка драма Юрія Олександровича Славенка <g/> . </p>
doc#5 І там був у нього нахил до іронії <g/> , до скептицизму <g/> , але там на перший плян вибивався жадібний інтерес до життя <g/> , до різноманітности людей <g/> , їхніх почувань і реакцій <g/> .
doc#5 І він має в ній своє місце <g/> .
doc#6 І що ж я робив <g/> ?
doc#6 І замість того <g/> , щоб вивчити його глибокі таємниці <g/> , <g/> .
doc#6 І обох штовхала вперед незрозуміла <g/> , може <g/> , для них самих сила <g/> , що її Шевченко назвав покликанням і що в дійсності була одержимістю <g/> .
doc#6 І всі ці роки він уперто <g/> , гарячково малював <g/> , пройшовши через найтяжче випробування <g/> , — його власними словами <g/> , — “ <g/> вісім років відмов від мистецьких галерій <g/> ” ( <g/> 167. Тут і далі <g/> , вказівка на сторінку без дальших посилань указує на друге <g/> , скорочене видання його книжки “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> , вказівка з цифрою 1 — на перше <g/> ) <g/> .
doc#6 І “ <g/> канадськости <g/> ” не тільки в пейзажі <g/> , як <g/> , скажімо <g/> , в Лорена Гарріса або Тома Томсона <g/> , а і в людях <g/> .
doc#6 І рецензії в пресі <g/> , хоч і численні <g/> , здебільшого не говорять про це <g/> .
doc#6 І це чиста радість відкривати ці сценки й бачити крізь зображення людей або тварин події <g/> , що за ними ховаються <g/> .
doc#6 І навіть з того малого автомобіля половина зрізана краєм полотна <g/> !
doc#6 І сама ратуша стоїть не серед міста <g/> , а серед жовтої піщаної пустелі <g/> , і кидає ця “ <g/> гордість нашого міста <g/> ” чорну тінь на схід — себто від сонця <g/> , що вже хилиться в небуття <g/> , на захід <g/> .
doc#6 І тоді шукати екзистенціялізму в Курилика було б недоречно <g/> .
doc#6 І в цьому понятті збігаються і характеристична риса його творчости <g/> , і його бачення й сприймання світу <g/> .