Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 До Курило загально панував з малими винятками погляд <g/> , що і в українських словах типу двір <g/> , піч розвинулося з старих о <g/> , е <g/> , коли ті спершу подовжилися під впливом занепаду того слабого голосного ъ <g/> , ь <g/> , що був спершу після них і творив наступний склад ( <g/> дворъ >двор <g/> , печь > печ <g/> ) <g/> , а потім перетворилися на дифтонги <g/> , що й собі далі розвинулися в більшості українських говірок в і. При цьому погляді <g/> , що йде від Міклошіча й Потебні <g/> , північноукраїнські дифтонги розглядано як проміжну стадію <g/> , що затрималася досі на півночі <g/> , але колись характеризувала всю українську територію <g/> .
doc#10 Отже <g/> , стара теорія розвитку українського і в закритих складах через стадії довгих голосних <g/> , а потім поліфтонгів <g/> , була спростована <g/> , позбавлена ґрунту <g/> .
doc#10 Стара теорія Міклошіча про розвиток українського і більш-менш надавалася тільки для північноукраїнських говірок <g/> .
doc#10 <p> Курило обґрунтовує цю теорію ще низкою деталів <g/> , а також обговорює різні інші рефлекси старих о <g/> , е в окремих карпатських говірках <g/> , — але тут нема потреби входити в розгляд цих питань <g/> .
doc#10 Кількох посилань на окремі написання в старих текстах і скупі прояви її в нечисленних сучасних говірках не вистачає <g/> , щоб уважати її наявність <g/> , ба не тільки наявність <g/> , а вирішальне значення для старої звукової системи нівдепнозахідніх українських говірок за доведені <g/> .
doc#10 Кількох посилань на окремі написання в старих текстах і скупі прояви її в нечисленних сучасних говірках не вистачає <g/> , щоб уважати її наявність <g/> , ба не тільки наявність <g/> , а вирішальне значення для старої звукової системи нівдепнозахідніх українських говірок за доведені <g/> .
doc#10 До Курило ці форми пояснювали або асиміляцією о до наступного наголошеного а <g/> , — але тоді лишається незрозумілим <g/> , чому ця зміна охопила лише кільканадцять слів <g/> , не порушивши низки інших <g/> , таких як коза <g/> , козак тощо <g/> , — або наявністю старих праслов'янських варіянтів <g/> .
doc#10 Ця межа збігається з межею між старим Подільським і Брацлавським воєводствами <g/> , а в 15 сторіччі вона була межею між Польщею й Литвою <g/> .
doc#10 Вона бо встановлює стару діалектологічну межу на Поділлі <g/> , що була в засаді межею північноукраїнських впливів на південь <g/> .
doc#10 Нарешті зверталася її увага до проблеми зв'язків української мови з тюркськими мовами — в кінцевих міркуваннях ( <g/> 17 <g/> ) про елементи вокальної гармонії в старій фонетичній системі південнозахідніх українських говірок <g/> .
doc#11 Як казали в старій Галичині ( <g/> 1848 <g/> ) <g/> , — « <g/> Най буде <g/> » <g/> .
doc#11 Але сьогодні старе клясичне бу-ба-бу — платівка-забавка <g/> , яку весело накрутити <g/> .
doc#11 Окрема галузка літератури і літературної традиції <g/> , яку в старому <g/> , ще бубівському стилі назвім Го —Гай — Го — Гофман <g/> , Гайне <g/> , Гоголь <g/> .
doc#12 : мило ( <g/> старе <g/> : мыло <g/> ) <g/> , сила ( <g/> старе <g/> : сила <g/> ) <g/> .
doc#12 : мило ( <g/> старе <g/> : мыло <g/> ) <g/> , сила ( <g/> старе <g/> : сила <g/> ) <g/> .
doc#12 : кіт ( <g/> старе <g/> : котъ <g/> ) <g/> , піч ( <g/> старе <g/> : печь <g/> ) <g/> , сіно ( <g/> старе <g/> : сѣно <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 : кіт ( <g/> старе <g/> : котъ <g/> ) <g/> , піч ( <g/> старе <g/> : печь <g/> ) <g/> , сіно ( <g/> старе <g/> : сѣно <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 : кіт ( <g/> старе <g/> : котъ <g/> ) <g/> , піч ( <g/> старе <g/> : печь <g/> ) <g/> , сіно ( <g/> старе <g/> : сѣно <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 <p> в <g/> ) належать до груп ор <g/> , ов <g/> , ер ( <g/> із старих -ър <g/> , тъл <g/> , ьр <g/> ) між приголосними напр <g/> .
doc#12 <p> 3. В повноголосних групах і з'являється всупереч загальному правилу <g/> : </p><p> а <g/> ) відповідно до старих інтонаційних стосунків у родовому відмінку множини іменників жіночого й середнього роду з рухомим наголосом <g/> , напр <g/> .