This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | у Шевченковій творчості <g/> . Це одна з тем <g/> , до яких | він | звертається постійно <g/> , — як і тема визволення |
doc#1 | , </p><p> Та високий <g/> , та веселий <g/> , </p><p> Ясний та глибокий <g/> , — </p><p> | він | сам просить свою товаришку Музу покинути цей |
doc#1 | цілком самостійно - особливих підстав для | нього | оригінальний текст не дає <g/> . У Біблії образи жаху |
doc#1 | : « <g/> Я буду для Ізраїлю <g/> , як роса <g/> : розцвіте | він | <g/> , неначе лілея <g/> » і т. д. У Т. Шевченка |
doc#1 | не прагне кривавої кари <g/> . У версії від 25 травня | він | просить Господа <g/> : </p><p> Царів <g/> , кривавих шинкарів </p><p> У |
doc#1 | йому занадто жорстоким <g/> . У версії від 27 травня | він | фактично зрікається свого первинного бажання |
doc#1 | винен у соціяльній несправедливості <g/> . Тепер | він | пише <g/> : </p><p> Злоначинающих спини <g/> , </p><p> У пута кутії не куй <g/> , </p> |
doc#1 | герой — не месник чи кат <g/> , а людина <g/> , котру | він | називає « <g/> добросердим <g/> … тихолюбцем святим <g/> » <g/> ; |
doc#1 | : </p><p> Чи буде кара </p><p> Царям <g/> , царятам на землі <g/> ? </p><p> Але | він | надіється <g/> , що сам Господь покарає їх <g/> , а не |
doc#1 | землю спалить <g/> . </p><p> Якщо в « <g/> Осії <g/> . Глава XIV <g/> » | він | пророкував і хотів покарання зла через самосуд |
doc#1 | і хотів покарання зла через самосуд <g/> , то тепер | він | бачить <g/> , як </p><p> Люде тихо <g/> , </p><p> Без всякого лихого лиха </p> |
doc#1 | злі <g/> . </p><p> Вже не ватажка бунтарів виглядає | він | у своїх мріях і думах <g/> , а апостола правди і науки <g/> : </p> |
doc#1 | , датованих січнем і лютим <g/> , видно <g/> , як переживає | він | за розповсюдження « <g/> Букваря <g/> » <g/> . Звичайно <g/> , |
doc#1 | сокири як символу бунту в Шевченковій поезії <g/> . | Він | показав <g/> , як цей образ перегукується з таким |
doc#1 | й військовії свари <g/> » від 26 листопада 1860 р. | він | мовби вступає у відкриту полеміку із самим |
doc#1 | ціле <g/> , то можна було б їх викласти приблизно так <g/> : | він | сподівався <g/> , що зміна несправедливого устрою |
doc#1 | своє життя у гармонії з іншими такими <g/> , як | він | <g/> , і в гармонії з Усесвітом « <g/> світом-братом <g/> » <g/> , що |
doc#1 | і насильства <g/> . Це смертний гріх <g/> , тому що | він | порушує саму основу структури Всесвіту — |
doc#1 | цього гріха <g/> , — це образ « <g/> царів <g/> » і « <g/> царят <g/> » <g/> . Про | нього | вже говорилося раніше <g/> , основні посилання |
doc#1 | в цей період оксиморона— « <g/> гріхом праведним <g/> » <g/> . | Він | робить із людини « <g/> незрящу <g/> » <g/> , « <g/> недвигу серцем <g/> » <g/> . |