Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#89 В тому <g/> , які риси твору він підносить і наголошує <g/> , а які оминає або лише згадує <g/> .
doc#89 як каже один мій колега <g/> , повище <g/> ) було написане й опубліковане сорок три роки тому <g/> . Протилежність критики нагляду й критики вгляду існує далі й існуватиме <g/> , доки існуватиме література
doc#89 спілки письменників <g/> , щоб ще раз згадати про них <g/> , і засновані були шістдесят років тому під ласкавими променями з Кремля з наглядом як своєю головною функцією <g/> . Щоб усі дружно
doc#89 З гнівом і заздрістю позирає провід письменників на ті видавництва ( <g/> російські <g/> ) <g/> , які видають високими накладами пригодницькі романи <g/> , з Дюма включно <g/> , й заробляють на тому добрі гроші <g/> .
doc#90 позитивного героя <g/> ! </p><p> Самозрозуміло <g/> , не все знівельоване в підсовєтській людині і не всі відповідають тому ідеалові <g/> , що ми його коротко накреслили <g/> . Тут <g/> , власне <g/> , взагалі слід розрізнити
doc#91 Якщо вона йде на це поширення <g/> , то почасти тому <g/> , що мусить <g/> , а головне — тому <g/> , що думає виграти на змісті те <g/> , що втрачає на мові <g/> .
doc#91 Якщо вона йде на це поширення <g/> , то почасти тому <g/> , що мусить <g/> , а головне — тому <g/> , що думає виграти на змісті те <g/> , що втрачає на мові <g/> .
doc#91 Але питання не в тому <g/> , де вона починається <g/> , а як далеко вона сягає <g/> .
doc#91 Може <g/> , навіть більше <g/> : вона зросла проти того <g/> , що було яких ЗО років тому <g/> .
doc#91 і виховує його <g/> . Це страшно складно <g/> . Що ж <g/> , таке життя <g/> . </p><p> І тому мають рацію ті <g/> , хто скаже <g/> , що роман Гончара — подвиг <g/> . Але матимуть
doc#92 Здалека виглядало <g/> , що він там почувався краще <g/> , але зблизька я того не бачив і тому не можу судити <g/> . </p>
doc#92 Його кар'єра починалася була дуже успішно — він був добрий учений <g/> , не гірший у суспільно-товариському житті <g/> , зі своєчасним дотепом <g/> , з умінням вставити словечко в тому <g/> , що зветься small talk — і завжди до речі <g/> , не без дози цинізму в життьовій практиці і в розмові <g/> .
doc#92 Але цього він не сказав <g/> , може тому <g/> , що був сильно напідпитку <g/> , так що дуже скоро заснув тут-таки на канапі <g/> , забувши про присутність двох інших гаданих тріюмвіратів <g/> .
doc#92 Воно <g/> , звичайно <g/> , не шкодило б <g/> , але й великої потреби в тому не було <g/> .
doc#92 Оминаючи деталі <g/> , цікаві тільки для фахівців <g/> , скажу <g/> , що для мене суть моєї праці полягала в тому <g/> , щоб показати <g/> , що східньослов'янські племена раннього історичного періоду говорили не цілком одноформною мовою <g/> , а діялектами <g/> , які групувалися в чотири великі групи <g/> .
doc#92 Як до того дійшло <g/> , які особисті моменти грали в тому ролю <g/> , я не знав і не знаю <g/> , але сам факт був загальновідомий <g/> .
doc#92 <p> — Якобсонова англійська мова — блискучий і унікальний вияв старомосковської вимови <g/> . </p><p> Дотеп полягав у тому <g/> , що в лекціях з російської мови Якобсон раз-по-раз апелював до старомосковської вимови її <g/> ,
doc#92 А трагедія тут була в тому <g/> , що коли такий ніби патронований ним українець піддавався на його пісню сирени й ставав на « <g/> общеруські <g/> » позиції <g/> , такий українець негайно втрачав для нього всякий інтерес <g/> .
doc#92 я не знав <g/> , що така оцінка може забрати в них стипендію <g/> . </p><p> Скоро по тому в університетському садку я зустрів А. Не привітавшися <g/> , він накинувся на мене <g/> : </p><p> —
doc#92 Він недавно втратив Якобсона <g/> , пробував дістати Стендер-Петерсена з Данії <g/> , але цього кандидата не пустили до Америки за нібито його « <g/> рожевість <g/> » <g/> , яка справді виявлялася тільки в тому <g/> , що Стендер був головою данського товариства культурних зв'язків із Радянським Союзом <g/> .