This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | як цілість із значенням <g/> , що не дорівнює сумі | значень | їх складових частин <g/> , звуться фразеологічними |
doc#40 | , — отже <g/> , його значення не дорівнює сумі | значень | слів рука <g/> , на і ковінька <g/> . У фразі « <g/> На ньому не |
doc#40 | цілости <g/> , отже <g/> , теж ніяк не дорівнює сумі | значень | складників <g/> . Не можна тут також замість <g/> , |
doc#40 | звороті значення цілости не дорівнює сумі | значень | складників <g/> , а складники майже цілком |
doc#40 | , себто значення цілости не дорівнює сумі | значень | окремих слів <g/> . Нерідко їх можна заступити одним |
doc#40 | чоловіком і жінкою <g/> . При такій диференціяції | значень | дублети стають позитивним явищем <g/> . </p><p> Закінчуючи |
doc#40 | ) <g/> . Про можливість поєднання в одній формі таких | значень | ми вже говорили в огляді емоційної лексики ( <g/> § 10 |
doc#40 | є деякі сполучники з надто широкою амплітудою | значень | ( <g/> напр <g/> . <g/> , що <g/> , як <g/> , коли <g/> ) <g/> , але загалом сучасна |
doc#40 | як має не тільки часове <g/> , а й багато інших | значень | <g/> . Тому <g/> , хоч у народній мові його вживають і в |
doc#40 | за кожним відмінком небагато головних | значень | — передусім абстрактніших <g/> : об'єкта <g/> , суб'єкта |
doc#40 | обслуговують ще цілу низку абстрактніших | значень | <g/> . </p><p> У значенні причини найчастіше |
doc#40 | , що зовсім не можуть мати просторових | значень | <g/> . До таких належать без <g/> , крім <g/> , окрім <g/> , опріч <g/> , |
doc#40 | , що використовуються для найважливіших | значень | <g/> . Правда <g/> , значення наростків часом досить |
doc#40 | вузького значення ( <g/> чи краще сказати <g/> , вузьких | значень | наростків <g/> , бо здебільшого ці самі наростки |
doc#40 | , дійшло навіть до зовнішнього розрізнення цих | значень | <g/> : слова з наростком -ува- означають процес <g/> , а з |
doc#40 | ( <g/> гурт людей <g/> ) тощо <g/> . Інколи таку ж диференціяцію | значень | вносить і розрізнення наростків -енн ( <g/> я <g/> ) ( <g/> з |
doc#40 | буває <g/> , що той самий наросток має кілька з цих | значень | <g/> , що залежить як від того <g/> , з якого слова |
doc#40 | , бездоганний <g/> , безрадісний <g/> . Другим з указаних | значень | він відрізняється від приростка не- <g/> , який |
doc#40 | Якщо первісно-недоконане дієслово має кілька | значень | <g/> , то і доконаний вид твориться здебільшого для |
doc#40 | вид твориться здебільшого для кожного з цих | значень | своїм приростком <g/> . Наприклад <g/> , від слова чути в |