Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 неминуче в кожному аналітичному дослідженні <g/> . </p><p> При інтонаційному і змістовому відриві від
doc#40 і супідрядні речення <g/> , коли їх понад два <g/> ) <g/> ; при інтонації відокремлення ( <g/> відокремлені
doc#40 ( <g/> відокремлені звороти й підрядні речення <g/> ) <g/> ; при інтонації другорядности ( <g/> вставні слова <g/> ) <g/> .
doc#40 це стосується до коми <g/> . Вона вживається при інтонації переліку ( <g/> однорядні члени речення <g/> ,
doc#40 умовний спосіб дієслова <g/> , може вживатися і при інфінітиві і в неповних реченнях <g/> , що не мають
doc#40 , напр <g/> . <g/> : « <g/> Інакшим їй здається світ <g/> » ( <g/> Шерем <g/> . <g/> ) <g/> . При інших дієслівних зв'язках прикметник легко
doc#40 говорения лишається і при непрямій мові і при інших конструкціях <g/> . З другого боку <g/> , авторське
doc#45 , що їх він наводить у Гол 93 і не раз повторює при інших нагодах — </p><p> Не всі тії сади родят <g/> , котрі
doc#40 прийменники в'яжуться з родовим відмінком <g/> ; а при інших прийменниках у ролі першого складника —
doc#40 на -ши в реченнях минулого часу <g/> , а форми на -чи при інших часах <g/> , хоч є <g/> , звичайно <g/> , багато відхилень
doc#25 робить ( <g/> 10 <g/> , 25 <g/> ) <g/> , спираючися на слова типу мед <g/> , — при іншому поясненні справді загадкові в
doc#81 знервований і травмований <g/> , ніж це мало б бути при іншій душевній настанові <g/> . </p><p> Але те <g/> , що <g/> , можливо <g/> ,
doc#77 кілька сторінок <g/> . Здебільшого абзац — два — і ми при іншій темі <g/> . Хай читач перевірить сам <g/> , як <g/> , «
doc#15 , не відрізняють їх від неповних речень ( <g/> або при іншій термінології - еквівалентів речень <g/> ,
doc#40 тисячні перепони до неї <g/> » — Петл <g/> . <g/> ; лапки при іронічному вживанні слів <g/> : « <g/> Його ( <g/> Шевченка <g/> ) ви
doc#40 тим <g/> , що хоч видихове повітря й прориває при їх вимові перепону в ротовій порожнині <g/> , але
doc#76 акумуляції таких змін на певній території <g/> , а при їх відсутності на сусідній території (
doc#10 звуків и — і в північно-українських говірках при їх двофонемності в південнозахідніх говірках
doc#59 свій колір <g/> , який супроводить їх кожного разу при їх появі <g/> . Кольоровий ключ мають і окремі
doc#15 уваги <g/> ? Ми вже бачили <g/> , що називні речення при їх розгляді намагалися за всяку ціну формально