Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> При інтонаційному і змістовому відриві від речення можуть переоформлятися в називні речення ті напівпредикативні сполучення <g/> , додавані до основної частини речення <g/> , які можна <g/> , використовуючи дещо поширено термін <g/> , запроваджений Пєшковським <g/> , назвати називними відмінками уявлення <g/> . </p>
doc#40 Вона вживається при інтонації переліку ( <g/> однорядні члени речення <g/> , сурядні і супідрядні речення <g/> , коли їх понад два <g/> ) <g/> ; при інтонації відокремлення ( <g/> відокремлені звороти й підрядні речення <g/> ) <g/> ; при інтонації другорядности ( <g/> вставні слова <g/> ) <g/> .
doc#40 Вона вживається при інтонації переліку ( <g/> однорядні члени речення <g/> , сурядні і супідрядні речення <g/> , коли їх понад два <g/> ) <g/> ; при інтонації відокремлення ( <g/> відокремлені звороти й підрядні речення <g/> ) <g/> ; при інтонації другорядности ( <g/> вставні слова <g/> ) <g/> .
doc#40 Вона вживається при інтонації переліку ( <g/> однорядні члени речення <g/> , сурядні і супідрядні речення <g/> , коли їх понад два <g/> ) <g/> ; при інтонації відокремлення ( <g/> відокремлені звороти й підрядні речення <g/> ) <g/> ; при інтонації другорядности ( <g/> вставні слова <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> б. Умовна частка би ( <g/> після голосних б <g/> ) <g/> , за допомогою якої твориться умовний спосіб дієслова <g/> , може вживатися і при інфінітиві і в неповних реченнях <g/> , що не мають дієслова <g/> , однаково надаючи реченню умовного значення ( <g/> пор <g/> .
doc#40 При інших дієслівних зв'язках прикметник легко вживається в обох відмінках без відчутної різниці значення <g/> . </p>
doc#40 Як ми вже бачили на поданих вище відмінах нашого першого прикладу <g/> , дієслово говорения лишається і при непрямій мові і при інших конструкціях <g/> .
doc#45 Він не був поетом <g/> , але він знайшов поетичний вислів своїм почуттям <g/> : рядки народної пісні <g/> , що їх він наводить у Гол 93 і не раз повторює при інших нагодах — </p><p> Не всі тії сади родят <g/> , котрі зацвітают <g/> , </p><p> не всі тоті побираются <g/> , котрі ся кохают <g/> . </p>
doc#40 При цьому <g/> , коли перший складник з- або до- <g/> , то вони виринають у виборі відмінка <g/> , — такі складені прийменники в'яжуться з родовим відмінком <g/> ; а при інших прийменниках у ролі першого складника — лишається той відмінок <g/> , що мав би бути і тоді <g/> , якби був тільки сам другий прийменник <g/> . </p>
doc#40 Поза тим накреслюється тенденція вживати форм на -ши в реченнях минулого часу <g/> , а форми на -чи при інших часах <g/> , хоч є <g/> , звичайно <g/> , багато відхилень від цього <g/> , бо система тут не усталена <g/> , пор <g/> .
doc#25 <p> Визнати первісну твердість губних перед е означало визнати <g/> , що після них е не могло розвиватися як е в інших випадках перед занепалими ъ <g/> , ь <g/> , себто не могло переходити в і. Михальчук це і робить ( <g/> 10 <g/> , 25 <g/> ) <g/> , спираючися на слова типу мед <g/> , — при іншому поясненні справді загадкові в українській фонетичній системі <g/> .
doc#81 Але фактом є <g/> , що психологічно в наслідок мого позачасового світобачення я пройшов через усе далеко менше знервований і травмований <g/> , ніж це мало б бути при іншій душевній настанові <g/> . </p>
doc#77 Здебільшого абзац — два — і ми при іншій темі <g/> .
doc#15 <p> Підсумовуючи цей короткий огляд <g/> , констатуємо <g/> , що західньоевропейські синтаксисти <g/> , як правило <g/> , або зовсім не знають називних речень <g/> , або <g/> , наводячи приклади їх в ілюстративному матеріялі <g/> , не відрізняють їх від неповних речень ( <g/> або при іншій термінології - еквівалентів речень <g/> , сповіщень і т. д. <g/> ) найрізноманітнішої граматичної будови <g/> .
doc#40 ; лапки при іронічному вживанні слів <g/> : « <g/> Його ( <g/> Шевченка <g/> ) ви пам'ять « <g/> свято зберігали« <g/> , « <g/> патріотичні <g/> » брехуни-панки <g/> , і з сторінок пекучих витирали жаркою кров'ю писані рядки <g/> » — Риль <g/> .
doc#40 Звуки м <g/> , н відрізняються тим <g/> , що хоч видихове повітря й прориває при їх вимові перепону в ротовій порожнині <g/> , але водночас воно проходить через відкриту при вимові цих звуків носову порожнину <g/> , що надає цим звукам додаткового носового резонансу <g/> .
doc#76 При певній акумуляції таких змін на певній території <g/> , а при їх відсутності на сусідній території ( <g/> сусідніх територіях <g/> ) на певному хронологічному етапі мовці усвідомлюють відокремленість і самодостатність своєї мови на відміну від мови ( <g/> мов <g/> ) інших географічно суміжних мовних одиниць <g/> ; новоутворена ( <g/> новоусвідомлена <g/> ) мовна одиниця ( <g/> єдність <g/> ) дістає свою назву і стає — власне мовою <g/> .
doc#10 Фонетичний підхід дає Ганцову змогу абстрагуватися <g/> , коли треба <g/> , від звукових реалізацій північно-українських поліфтонгів ( <g/> 5 <g/> , 90 <g/> ) <g/> ; дає йому змогу висловити цікаві міркування про однофонемність звуків и — і в північно-українських говірках при їх двофонемності в південнозахідніх говірках ( <g/> 5 <g/> , 196 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#59 <p> Провідні дійові особи мають такою емоційною ознакою свій колір <g/> , який супроводить їх кожного разу при їх появі <g/> .
doc#15 Ми вже бачили <g/> , що називні речення при їх розгляді намагалися за всяку ціну формально відмежувати від неповних речень <g/> , - і це було <g/> , очевидно <g/> , логічно й історично неминуче при теоретичному виділенні цієї категорії з загальної аморфної купи неповних речень <g/> , при її ( <g/> категорії <g/> ) усвідомленні як принципіяльно окремої <g/> .