Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Так буває іноді при іменниках чоловічого роду на -а <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Уживаються вони іноді при іменниках чоловічого роду <g/> , головне при назвах осіб або тварин <g/> , підкреслюючи при цьому цілокупність <g/> , збірність предметів <g/> , напр <g/> .
doc#31 Одначе посутньо та сама дискусія відбувалася і в ділянці політично-економічній <g/> , тільки не так у пресі ( <g/> крім відомих виступів Михайла Волобуєва на тему колоніяльного характеру економіки Радянської України <g/> , 1928 <g/> ) <g/> , як у різних партійно-урядових інстанціях при обговоренні бюджетів <g/> , економічних плянів тощо <g/> .
doc#40 <p> Бувши назвою дії <g/> , інфінітив при наказовій інтонації може висловлювати наказ або заохоту щось зробити <g/> , напр <g/> .
doc#92 « <g/> Робочі редактори <g/> » Горбач і Гурський виходили з найкращих намірів <g/> , але <g/> , далекі від провідних славістичних центрів Америки <g/> , вони не уявляли собі <g/> , в якій складній ситуації вони опинялися і як їм при тому поводитися <g/> .
doc#45 Попов 124 <g/> ) <g/> ; Потебня записував їх при кожній нагоді <g/> .
doc#25 <p> Визнати первісну твердість губних перед е означало визнати <g/> , що після них е не могло розвиватися як е в інших випадках перед занепалими ъ <g/> , ь <g/> , себто не могло переходити в і. Михальчук це і робить ( <g/> 10 <g/> , 25 <g/> ) <g/> , спираючися на слова типу мед <g/> , — при іншому поясненні справді загадкові в українській фонетичній системі <g/> .
doc#40 Головні типи цих часток такі <g/> : </p><p> а. Заперечні частки не <g/> , ні <g/> , ані звичайно стоять при тому слові <g/> , яке підлягає запереченню <g/> , а коли заперечується речення як цілість <g/> , — при присудку <g/> .
doc#40 ) <g/> , — але — при ненаростковому -к <g/> : « <g/> Хатки потопали в мороці <g/> » ( <g/> Панч <g/> .
doc#40 <p> Явище відокремлення <g/> , ззовні розглядане <g/> , полягає в тому <g/> , що певні слова й звороти в простому реченні можна буває — при наявності сприятливих до цього обставин — вимовляти з такою інтонацією <g/> , з якою вимовляється звичайно підрядне речення <g/> , а саме — з павзами на межах цієї групи слів ( <g/> або навколо цього слова <g/> ) <g/> ; з більшим <g/> , ніж при звичайних другорядних членах речення <g/> , наголошенням цієї групи слів ( <g/> або слова <g/> ) <g/> ; з рухом підвищень і знижень тону <g/> , властивим саме підрядному реченню <g/> . </p>
doc#81 Дзюркий Дністер був ерзацом Чорного моря <g/> , іржава круча буковинського берега і сірі узвози між домочками з черепичними покрівлями <g/> , виноградники на скнарій землі <g/> , — в цьому всьому було — при добрій уяві — дещо спільне з Кримом <g/> .
doc#73 Проваджено переговори з усіма газетами <g/> , що тоді виходили <g/> , але практичних наслідків пощастило досягти тільки в двох випадках — при націоналістично зорієнтованому « <g/> Часі <g/> » вийшли в « <g/> Малій бібліотеці МУРу <g/> » вступ до « <g/> Попелу імперій <g/> » Юрія Клена з післямовою Гр <g/> .
doc#47 Спільним були хіба відраза до побутово- народницьких традицій — риса радше негативна — та ще піклування про формальну виточеність вірша — при дуже широкому діяпазоні в виборі самих форм <g/> , від близьких до неоклясики в Ольжича через бароккові Юрія Липи до пунктирно-фолкльорних у Лятуринської <g/> , з тим <g/> , одначе <g/> , що мало не завжди були присутні елементи стилізації <g/> . </p>
doc#40 ) <g/> , а головне — при іменнику будь-якого роду <g/> , якщо треба показати емоційне ставлення — співчутливе або зневажливе <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Відміну функції суб'єкта становить функція носія ознаки <g/> : перша буває при віддієслівних іменниках <g/> , друга — при іменниках прикметникового походження <g/> , напр <g/> .
doc#40 Одначе в однині жіночого і середнього роду вони відміняються за прикметниковим типом <g/> : Черкашина — Черкашиної — Черкашиній і т. д. <g/> ; Синельникове — Си- нельникового — Синельниковому і т. д. Щождо прізвищ на -ів ( <g/> -ов <g/> ) <g/> , то вони в чоловічому роді в однині відміняються як іменники <g/> , але мають прикметникову форму орудного відмінка <g/> : Зеров — Зерову —Зеровим — при 3єрові <g/> , а множину мають прикметникову <g/> , за винятком іменникового називного відмінка <g/> : Зерови — Зерових — Зеровим — Зеровими — при Зерових <g/> .
doc#40 ) <g/> ; так само зрідка в виразах на сміх <g/> , на світ <g/> , на ніч — при нормальних на сміх <g/> , на світ <g/> , на ніч <g/> .
doc#81 Курс цей був фактично той самий на всіх рівнях високої освіти — при вступі до високих шкіл <g/> , у високих школах <g/> , при вступі до аспірантури і в самій аспірантурі <g/> .
doc#40 Перша особа вживається при наявності або можливості в ролі підмета займенників я <g/> , ми <g/> ; друга особа — при наявності або можливості в ролі підмета займенників ти <g/> , ви <g/> ; третя особа вживається як форма узгодження з усіма іншими словами <g/> : я ходжу <g/> , ти ходиш <g/> , він ( <g/> дитина <g/> , поїзд <g/> ) ходить <g/> , вони ( <g/> діти <g/> , поїзди <g/> ) ходять <g/> . </p>
doc#52 Так було — кілька разів — при заборонах Унії <g/> .