Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 <p> ґ <g/> ) після павзи і при протиставленні <g/> , напр <g/> .
doc#40 Той уживається в усній емоційно забарвленій мові в порівняннях і при повторному називанні того самого предмета <g/> , напр <g/> .
doc#27 Настане час <g/> , як не буде нас <g/> , що повинишпорюють і посписують усяку всячину нашу та й дивуватимуться <g/> : що як сі люде в такій темряві працювали і при такому темрявому світлі писали <g/> ?
doc#40 ) <g/> , — проте і при цих дієсловах можливі прийменникові конструкції ( <g/> журитися про що і т. д. <g/> ) <g/> . </p>
doc#73 Коли зважити <g/> , що йде про працю якихось чотирьох років і при тому про працю в до краю несприятливих умовах особистої небезпеки <g/> , матеріяльної незабезпечености і антилюдяного скупчення по таборах <g/> , то здобутками можна справді пишатися <g/> .
doc#40 Як при витворенні місцевого кольориту мова твору лишається в основі літературною <g/> , приймаючи в себе тільки поодинокі вкраплення діялектної або чужої мови <g/> , так і при витворенні історичного кольориту вона лишається сучасною <g/> , не дорівнюючи старій мові <g/> .
doc#40 Глибше придивившись <g/> , побачимо <g/> , що тут ознака <g/> , виражена ім'ям <g/> , приписана підметові лише на час і при умові наявности ознаки <g/> , вираженої дієсловом <g/> .
doc#40 Одначе під впливом конструкцій <g/> , уживаних при числівниках два <g/> , три <g/> , чотири часто і при півтора в функції називного відмінка <g/> , з'являється форма називного відмінка множини іменника ( <g/> з наголосом родового відмінка однини <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#13 Тяжче буде відповісти на запитання <g/> , чому і при яких обставинах покохалися Данило з Яриною <g/> , але і тут можна дати собі раду в світлі біології <g/> , психології і власного досвіду <g/> .
doc#9 Принаймні в числі джерел Є. Желехівського були й поезії М. Старицького <g/> , і взагалі <g/> , хоч цей словник великою мірою спирається на галицький лексичний матеріял <g/> , але це не був виключно галицький регіональний словник <g/> , тому при цитуванні й використанні його <g/> , як і при використанні словника Б. Грінченка <g/> , велике значення мають посилання на джерела <g/> , а самий факт наявности слова в словнику — другорядне <g/> . </p>
doc#40 Першу з них ми будемо називати « <g/> авторське пояснення« <g/> , другу — « <g/> власне пряма мова <g/> » ( <g/> наша граматична термінологія тут така ж недосконала і з тих же причин <g/> , як і при окресленні складного речення — див <g/> .
doc#40 Натомість при субстантивізованому прикметнику <g/> , як і при звичайному <g/> , можливий прислівник <g/> : дуже багатим ( <g/> хоч не говорять звичайно <g/> : дуже багатій <g/> …
doc#40 Як і при підметі <g/> , вираженому числівником <g/> , середній рід присудка підкреслює в підметі його кількісне значення — мало чи багато <g/> , — а не речове значення <g/> .
doc#9 Але він і недооцінив чинника національного духу <g/> , який і при відсутності політичних передумов може істотно зблизити літературні мови різних частин території однієї нації <g/> .
doc#79 Добрі мені позитивні герої комсомольці <g/> , що приходять у чужу хату з футбольним м'ячем і – « <g/> бах ногою м'яча <g/> » – і при цьому проповідують таку суспільну систему <g/> , де кожний буде тільки нумером <g/> , – « <g/> всесвітню нумерну систему <g/> » <g/> !
doc#28 <p> Розкриймо наперед нашу тезу й скажімо <g/> : поезія Михайла Драй-Хмари – це типова поезія символіста – і при тому видатного символіста <g/> , що має право на своє окреме місце поруч інших помітних представників нашого символізму <g/> .
doc#41 Більш-менш одночасно з « <g/> Доктором Серафікусом <g/> » писалася « <g/> Соняшна машина <g/> » Винниченка — і при величезних відмінностях ці два твори мають деякі риси схожости <g/> , важливі в динаміці розвитку нашої літератури <g/> .
doc#10 До Курило загально панував з малими винятками погляд <g/> , що і в українських словах типу двір <g/> , піч розвинулося з старих о <g/> , е <g/> , коли ті спершу подовжилися під впливом занепаду того слабого голосного ъ <g/> , ь <g/> , що був спершу після них і творив наступний склад ( <g/> дворъ >двор <g/> , печь > печ <g/> ) <g/> , а потім перетворилися на дифтонги <g/> , що й собі далі розвинулися в більшості українських говірок в і. При цьому погляді <g/> , що йде від Міклошіча й Потебні <g/> , північноукраїнські дифтонги розглядано як проміжну стадію <g/> , що затрималася досі на півночі <g/> , але колись характеризувала всю українську територію <g/> .
doc#40 Присудковий іменник при цьому буває загалом частіше в орудному відмінку <g/> , ніж присудковий прикметник <g/> . </p>
doc#40 Через прийменник визначається відмінок іменника при посередньому керуванні <g/> ; сполучник у реченні зв'язує між собою однорядні члени речення <g/> , а також може приєднувати прикладку ( <g/> §§ 23 <g/> , 28 <g/> , 34 <g/> ) <g/> ; отже <g/> , сполучник у межах речення не означає підрядности <g/> ; навпаки <g/> , між реченнями сполучник може виконувати як ролю показника однорядности ( <g/> паратактичні складні речення — § 23 <g/> ) <g/> , так і підрядности ( <g/> гіпотактичні складні речення — § 24 <g/> ) <g/> .