Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Нарешті вживання цих збірних числівників поширилося на іменники середнього роду ( <g/> мабуть не без впливу вживання при іменниках типу теля <g/> , ягня <g/> , де основа однини відмінна від основи множини <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Адвербіялізовані займенники у зворотах не при собі « <g/> ненормальний <g/> » або і собі « <g/> своєю чергою« <g/> , все при дієсловах у значенні « <g/> безперервно <g/> » або при іменниках у значенні « <g/> скрізь <g/> » ( <g/> »Синогуб стояв коло стола і словом все звертався до пана <g/> » — Стеф <g/> .
doc#40 Від цих випадків треба відрізняти льокальні ( <g/> не без польського впливу посталі <g/> ) західноукраїнські конструкції при </p><p> іменниках чоловічого роду <g/> , коли і іменник і числівник обоє стоять у родовому відмінку <g/> , хоч виконують функцію називного відмінка <g/> , напр <g/> .
doc#40 Так буває іноді при іменниках чоловічого роду на -а <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Уживаються вони іноді при іменниках чоловічого роду <g/> , головне при назвах осіб або тварин <g/> , підкреслюючи при цьому цілокупність <g/> , збірність предметів <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Решткою давнішої близькости прикметника до іменника і <g/> , отже <g/> , більшої його синтаксичної самостійности лишилося в фолкльорній мові дублювання прийменника при прикметнику ( <g/> і при іменнику <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 В міру того <g/> , як звичайний числівник перетворюється на незмінний числовий показник при іменнику <g/> , збільшується потреба мати слова <g/> , що відтворювали б поняття кількости в її конкретному застосуванні ( <g/> напр <g/> .
doc#40 <p> Якщо в сполуці цих числівників з іменником є прикметник при іменнику <g/> , то він нормально буває узгоджений з іменником <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Далеко рідше трапляється прислівник при іменнику <g/> .
doc#40 Загалом <g/> , отже <g/> , наростки прикметників характеризуються далеко більшою розпливчастістю значення <g/> , ніж іменникові <g/> , що знову ж таки знаходить своє пояснення в тому <g/> , що прикметник у реченні не виступає самостійно <g/> , а при іменнику <g/> .
doc#40 Щоб субстантивізація прислівника відчувалася <g/> , при ньому мусить бути поставлений прикметник або прийменник — слова <g/> , що вживаються звичайно при іменнику <g/> ; іноді субстантивізація приводить до того <g/> , що прислівник набирає здатности відмінятися <g/> , приймаючи закінчення прикметника або іменника <g/> , напр <g/> .
doc#40 ) <g/> , а головне — при іменнику будь-якого роду <g/> , якщо треба показати емоційне ставлення — співчутливе або зневажливе <g/> , напр <g/> .
doc#40 Неповне узгодження прикметника з іменником буває <g/> : </p><p> 1. Коли два прикметники в однині <g/> , що стосуються до різних предметів однієї назви <g/> , стоять при іменнику в множині <g/> , </p><p> напр <g/> .
doc#40 <p> Якщо при іменнику в формі називного відмінка <g/> , зв'язаному з числівниками два <g/> , три <g/> , чотири є прикметник <g/> , то він може стояти в формі називного відмінка <g/> , себто цілком узгоджено <g/> , напр <g/> .
doc#53 Нарешті <g/> , можна відзначити в цьому контексті вживання інфінітива з семантикою призначення при іменнику з конкретним значенням <g/> : « <g/> Яблука плоду доброго їсти <g/> » ( <g/> 7 <g/> , 115 <g/> ) <g/> ; « <g/> Твоя ласка про смерть ёго гірку розказати <g/> » ( <g/> 3 <g/> , 93 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Виняток становлять титули <g/> , постійно вживані при іменнику на відрізнення предмета від інших одноіменних ( <g/> Ярослав Мудрий <g/> , Данило Галицький <g/> , Новгород Сіверський <g/> ) <g/> .
doc#40 Вона може бути вжита при іменнику неозначеної родовости <g/> , як от <g/> : « <g/> I на стовпі бляшане півпівника <g/> » ( <g/> Свідз <g/> .
doc#40 Тепер він звичайний тільки тоді <g/> , коли при іменнику є прикметник або числівник <g/> , напр <g/> .
doc#40 , в- ( <g/> чинити— вчинити <g/> , красти — вкрасти <g/> ) <g/> , про- ( <g/> жити — прожити <g/> , мовчати — промовчати <g/> , читати — прочитати <g/> ) <g/> , о- ( <g/> звичайно при іменних основах <g/> : сліпнути — осліпнути <g/> , німіти — оніміти <g/> , сідлати — осідлати <g/> ) <g/> , НА- ( <g/> писати — написати <g/> , хмурити — нахмурити <g/> , вчити — навчити <g/> ) <g/> , за- ( <g/> ржавіти — заржавіти <g/> , вербувати — завербувати <g/> ) <g/> , при- ( <g/> спитися — приснитися <g/> ) тощо <g/> .
doc#40 Лапками відокремлюємо цитати <g/> , а також слова <g/> , вжиті іронічно <g/> , при інтерференції прямої мови тощо ( <g/> Наприклад <g/> , лапки при цитатах <g/> : « <g/> Франко взяв на себе ролю не тільки проповідника « <g/> нових шляхів« <g/> , але й справжнього каменяра-чорноробочого <g/> , що « <g/> п'ядь за п'яддю <g/> » одвойовує доступ до « <g/> великої дороги <g/> » і розчищає тисячні перепони до неї <g/> » — Петл <g/> .