Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Сучасна мова вже не розрізняє блистіти й блищати <g/> , свистати й свистіти <g/> , блудити й блукати <g/> , мірити й міряти тощо ( <g/> О. Потебня <g/> ) <g/> , і в кожній щойно поданій парі перше дієслово явно виходить з ужитку або вже вийшло <g/> . </p>
doc#40 Дуже важливі « <g/> Примітивний словотвір <g/> » Р. Смаль-Стоцького ( <g/> Варшава 1929 <g/> ) і відповідні розділи в книзі Франтішек Травнічек “ <g/> Neslovesе́ vе́ty v češtině” <g/> , І. Брно 1930. </p><p> КІНЦЕВІ ЗАУВАГИ ПРО СЛОВОТВІР </p><p> § 72. КІНЦЕВІ ЗАУВАГИ ПРО СЛОВОТВІР У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ </p><p> При кожній частині мови ми розглядали притаманний їй словотвір <g/> .
doc#40 ортоепії <g/> ) в кожній мові <g/> . </p>
doc#40 <p> Кожній з шістьох голосних фонем в українському письмі відповідає по літері <g/> : а <g/> , е <g/> , и <g/> , і <g/> , о <g/> , у. Так само мають по літері для себе всі тверді приголосні <g/> , крім африкат дж <g/> , дз <g/> , які позначаються двома літерами <g/> .
doc#43 Іродизм має загальний характер і втілюється в своїх типових постатях періодично <g/> , приблизно — один раз на п'ятдесят років у кожній країні <g/> » <g/> . </p>
doc#43 Це протиставлення заходові <g/> , — мовляв <g/> , « <g/> у кожній західній країні села мають великі здобутки цивілізації <g/> ; наші села бідні на них <g/> , — тільки одно багатство мають вони <g/> : близько підійшли вони до вчення Спасителя в чистосердечності своїй <g/> .
doc#45 Навіть християнство не е повсюдно однакове <g/> , а набуло вигляду <g/> , який відповідає кожній народності й кожній мові <g/> , скажімо <g/> , його російська форма <g/> , польська <g/> , грецька і т.д. ( <g/> 164. Сторінки за ИЗТС' <g/> ) <g/> .
doc#45 Навіть християнство не е повсюдно однакове <g/> , а набуло вигляду <g/> , який відповідає кожній народності й кожній мові <g/> , скажімо <g/> , його російська форма <g/> , польська <g/> , грецька і т.д. ( <g/> 164. Сторінки за ИЗТС' <g/> ) <g/> .
doc#45 Попов 124 <g/> ) <g/> ; Потебня записував їх при кожній нагоді <g/> .
doc#46 <p> Осьмачка й Косач <g/> , які при кожній нагоді виходили з МУРу <g/> , розголошували факт свого виходу й пробували зробити його початком розпаду організації <g/> .
doc#52 Звісно <g/> , в усіх цих випадках українець виводиться не від слова Україна <g/> , а <g/> , всупереч кожній граматиці <g/> , від того алогічного <g/> , фантастичного <g/> , але якого ж живучого « <g/> українства <g/> » <g/> . </p>
doc#53 їх вистачає <g/> , однак <g/> , для дедукції його поглядів чи симпатій у цій справі <g/> , при умові <g/> , що увага приділиться кожній появі <g/> , великій і малій <g/> , кожній крихті українського мовного матеріялу <g/> . </p>
doc#53 їх вистачає <g/> , однак <g/> , для дедукції його поглядів чи симпатій у цій справі <g/> , при умові <g/> , що увага приділиться кожній появі <g/> , великій і малій <g/> , кожній крихті українського мовного матеріялу <g/> . </p>
doc#54 Слова <g/> , що могли б бути сказані з однаковим правом у кожній країні кожного континенту <g/> .
doc#56 На кожній книжці стоїть <g/> : Сам видав <g/> .
doc#60 Треба умовитися <g/> , що не конче всі українські слова повинні мати один семантичний відтінок <g/> , одне значення <g/> , треба прийняти той факт <g/> , що як і в кожній мові <g/> , в українській мові є слова з кількома значеннями і <g/> , що ці значення не конче завжди ті самі <g/> , що в відповідних словах інших мов <g/> . </p>
doc#62 " ( <g/> с. 175 у виданні 1898 р. <g/> ) <g/> ; " <g/> Знайди в кожній країні найздібнішу людину <g/> , постав її на верховину й віддано шануй її <g/> .
doc#66 Ну <g/> , а після того вже піде те <g/> , що буває в кожній рецензії <g/> : знаменитий образ створив актор X <g/> ; незвичайна і блискуча креація актора У — тут уже рецензента веде програмка <g/> , аби вистачило на кожного актора по епітету <g/> . </p>
doc#68 Стус знає це <g/> , але кожного разу <g/> , при кожній новій зустрічі з людиною знову відкриває <g/> .
doc#71 Отже <g/> , не випадково й не дивно <g/> , що від дореволюційних часів і по сьогодні в кожній селянській хаті традиційно висить Шевченків портрет <g/> , часто уквітчаний <g/> .