Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#75 <p> Хіба ця тема і ця — ох — проблема не виходять далеко поза межі українсько-революційно-політичної тематики і не становлять проблеми кожного і кожночасного людського життя <g/> ?
doc#81 Ася була найвища й гордовита <g/> , вона вміла поглядом зупинити людину <g/> , стиск її тонких уст визначав місце кожного і то остаточно <g/> .
doc#45 Коли пригадаємо <g/> , як убачав майбутнє української мови Метлинський ( <g/> " <g/> уже наша мова конає <g/> " <g/> ) <g/> , то стане ясно <g/> , яким оптимістом був Потебня <g/> , хоч він і не ставив крапки над кожним і. Тому — в теоретичній площині — Потебня відкидає погляди свого ґуру <g/> , найвищого авторитету — Гумбольдта <g/> , який уважав <g/> , ідо історичний період формування мов закінчився і вони або лишаються у вжитку <g/> , як є <g/> , або відмирають <g/> .
doc#89 І далі Сент-Бев співчутливо цитує слова Гете <g/> : « <g/> Парнас — це Монсеррат <g/> , що гостить на своїх уступах безліч келій <g/> ; хай кожний іде й розглядається <g/> , і він знайде для себе відповідне місце — чи то буде верхів'я чи закутана в скелі <g/> » <g/> . </p>
doc#52 Уже не лише ставлення до національних змагань <g/> , а кожне ідеологічне розходження стає приводом до намагання виключити з нації інакодумців <g/> .
doc#54 Переплеск цих двох почуттів одного в одне показаний у строфі <g/> , що її варт навести <g/> : </p><p> Замало кожному із нас було </p><p> Заходити у звільнене село </p><p> Чи місто <g/> , щойно визволене <g/> , й знати <g/> , </p><p> Що з кожного будинку <g/> , в дощ чи сніг <g/> , </p><p> Нас вибіжать стрічати на поріг </p><p> Чиясь дружина й незнайома мати <g/> ! </p>
doc#81 А з другого боку <g/> , на південь <g/> , Університетська вулиця вливалася в Павлівський майдан <g/> , парадну частину торговельного Харкова <g/> , за яким уже йшла Рибна вулиця <g/> , повна складів найрізноманітніших товарів — від фарб до сушеної риби <g/> , кожний із своїм специфічним запахом <g/> .
doc#52 Крім фабульної рамки про зустріч братів Чумаків ( <g/> фолкльорний мотив <g/> ) і вгадування того <g/> , хто був провокатором ( <g/> мотив детективного роману <g/> ) <g/> , усе решта — повна картина арешту <g/> , допитів і тюремного життя <g/> , відтворена з пам'яті <g/> , і це картини остільки ж незабутні <g/> , як документальні <g/> : камера в різного типу в'язницях <g/> , допит і техніка тортур <g/> , обід і харчування взагалі <g/> , параша <g/> , заборонені речі <g/> , труси <g/> , миття <g/> , голення <g/> , прогулянка <g/> , сміх і гумор камери <g/> , жаргон <g/> , лікування <g/> , карцер <g/> , транспортування <g/> , ціла ґалерія слідчих <g/> , кожний із своїм характером і методами — і всі ґвинтики того ж механізму <g/> , смерть у камері <g/> , вихід на волю <g/> , — цей список можна б вести далі <g/> .
doc#90 Скажімо <g/> , подільські дядьки <g/> : вони приходять до військової частини кожний із своїми звичками <g/> , вдачею <g/> , нахилами — і поступово вони всі нівелюються <g/> .
doc#40 Саме в синонімічному гнізді буває добре видно <g/> , чим відрізняється кожний із синонімів від інших членів гнізда <g/> . </p>
doc#28 Він виявляється тут у тому <g/> , як симетрично з'являється епітет <g/> , як рівномірно обтяжує він кожний іменник <g/> : </p><p> Могутніх форм мереживо прозоре <g/> , </p><p> Залізний ляск і двоколійна путь </p><p> В широкий світ непереможно звуть <g/> , </p><p> Де йде життя і д овгу ниву оре <g/> . </p>
doc#80 Вони можуть накопичуватися <g/> , як у поданих прикладах <g/> , але можуть у рівномірному ритмі супроводити кожний іменник речення <g/> , як от <g/> : « <g/> Професорів знала Тася з урочистої обстанови лекцій <g/> , авдиторій <g/> , лав <g/> , схилених голів <g/> , літографованих курсів <g/> , цератових зошитів <g/> , чорної таблиці <g/> , величезного вестибюлю <g/> …
doc#40 І тільки за традицією і з вимог практичної зручности ( <g/> щоб не подавати в словниках для майже кожного іменника окремо однину <g/> , окремо множину <g/> ) ми вважаємо однину і множину іменника за одне слово <g/> . </p>
doc#82 Є тут багато подібности в долі й шляху кожного іммігранта <g/> , але водночас кожний проходить свою власну путь ( <g/> часом <g/> , щоб прийти до тих самих наслідків <g/> ) <g/> . </p>
doc#94 , сам народ ставали чимраз безформнішими <g/> , безобличнішими <g/> , засобом пригнітити <g/> , приборкати <g/> , підпорядкувати кожного індивіда <g/> , кожного мене <g/> . « <g/> Народ <g/> » ставав матеріялом для маніпуляцій <g/> , розумових під
doc#18 Але тут це вже не тільки геніяльне вчуття <g/> , а розгорнена філософія історії людства і кожної індивідуальної людини <g/> .
doc#24 Коли в « <g/> Танку міського вечора <g/> » принципово стверджено безконечну різноманітність людей і проявів людського в кожному індивіді <g/> , поставлено проблему кількости в людському суспільстві <g/> , то « <g/> Пантоміма <g/> » стверджує іраціональні первні <g/> , закладені так само в кожній людині <g/> .
doc#60 Русизми <g/> , які проникають в українську мову непомітно <g/> , безконтрольно <g/> , просто тому <g/> , що — в сучасних умовах <g/> , майже кожний інтелігент є <g/> , практично <g/> , двомовний і досить тяжко розрізнити <g/> , де кінчається стихія однієї мови і де починається стихія другої мови <g/> . </p>
doc#80 У цій ситуації розпаношення Портянків кожна інтелігентна <g/> , освічена людина почувалася самотньою й загроженою <g/> .
doc#18 <p> Кожна інтерпретація літературного твору випливає — а часом вибухає — з зустрічі письменника і читача <g/> .