Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Він убачає цю причину в тому <g/> , що літературна мова в Галичині має незмірно ширшу сферу вживання <g/> , ніж у Великій Україні <g/> .
doc#9 Ще більшою мірою впливала своєю мовою галицька українська преса <g/> , бо вона конкурентів на Великій Україні не мала <g/> .
doc#9 Адже брали в них участь здебільшого передові представники української громадськосте Чиє слово було авторитетним <g/> , до нього прислухалися на Великій Україні і його наслідували <g/> .
doc#9 , коли на Великій Україні засновуються й починають розвиватися українські партії <g/> , що частково базували свою нелегальну працю на галицькій території <g/> .
doc#9 Голицинські <g/> , М. Меленевський <g/> , П. Канівець <g/> , М. Ткаченко <g/> , В. Мазуренко <g/> ) 1 <g/> , що була пов'язана з Вільними Громадами на Великій Україні <g/> . </p>
doc#9 ГАЛИЦЬКІ ВПЛИВИ </p><p> НА УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ </p><p> В ПЕРІОД 1906-1920 РОКІВ </p><p> Революція 1905 р. <g/> , зламавши <g/> , як відомо <g/> , заборони українського друкованого слова на Великій Україні <g/> , дала змогу перенести туди з Галичини ( <g/> « <g/> Літературно-науковий вісник <g/> » <g/> ) або заснувати там нові газети й журнали ( <g/> « <g/> Хлібороб <g/> » <g/> , « <g/> Громадська думка <g/> » - згодом « <g/> Рада <g/> » <g/> , « <g/> Нова громада <g/> » та ін <g/> .
doc#9 <p> Констатувавши <g/> , що коли на Великій Україні появилися українські газети <g/> , « <g/> сталося щось навдивовижу дивне <g/> : усі ці українські газети були написані галицькою мовою <g/> , неначе їх писали й видавали не українці <g/> , а захожі галичани <g/> »1 <g/> , І. Нечуй-Левицький не може зрозуміти причин цього ( <g/> роздмуханого і перебільшеного ним <g/> ) явища <g/> .
doc#9 Є тільки натяки на те <g/> , що все зло в окрайності « <g/> галицької мови <g/> » і засміченості її через це « <g/> чужинецько-сусідськими мовними впливами <g/> » <g/> : « <g/> Скрізь в Европі за ґрунт і основу книжньої мови були взяті осередкові мови <g/> , маючі в своїх формах і лексиці найбільший район <g/> , а не усякі дрібні підмови й чудернацькі говірки <g/> , а часом мішанки на краях <g/> , межуючих з сусідніми націями <g/> »3. </p><p> 5. На Великій Україні є якісь не названі автором носії цього « <g/> маразму <g/> » <g/> , що хотіли б у літературній мові знайти синтезу різноговіркових явищ <g/> , отже <g/> , прихильники діялектної многоосновности літературної мови <g/> .
doc#9 Він твердив <g/> , що галичанам легше перевчитися літературної мови <g/> , бо вони мають українське шкільництво <g/> , бо в них спонукою до праці над перебудовою літературної мови може бути національна свідомість <g/> , розвинена в них більше <g/> , ніж — масово беручи — на Великій Україні <g/> . </p>
doc#9 <p> Навпаки <g/> , на Великій Україні народ великою мірою помосковщений <g/> , і його ще треба привчати до української книжки й газети <g/> , а головним збудником інтересу до українського друкованого слова може бути його рідкість і цілковита зрозумілість <g/> . </p>
doc#9 Справді <g/> , в цей час на Великій Україні працюють такі письменники-галичани <g/> , як М. Ірчан <g/> , В. Ґжицький <g/> , Кл <g/> .
doc#9 <p> Уже цих небагатьох фактів — а їх було далеко більше — досить <g/> , щоб побачити <g/> , що всупереч замкненості політичного кордону з Галичиною <g/> , галицькі мовні впливи в цей період якщо не надто збільшуються кількісно <g/> , то помітно розростаються і закорінюються в мовній свідомості чимраз більшого числа мовців на Великій Україні <g/> .
doc#9 Характеристична з цього погляду та диференціяція значень <g/> , яка накреслюється між наголосовими паронімами — традиційним прошу і принесеним з Галичини прошу на Великій Україні <g/> .
doc#9 Можна думати <g/> , що вагання в наголосі деяких слів цієї категорії <g/> , яке тепер є в українській літературній мові <g/> , як її вживають на Великій Україні <g/> , посилене ( <g/> але не спричинене <g/> !
doc#9 Але тепер єдино можливий наголос цього слова не тільки в Галичині <g/> , а і на Великій Україні — наприростковий <g/> : уряд <g/> . </p>
doc#9 <p> Г. Фонетика й морфологія </p><p> У фонетично-морфологічній системі сучасної української літературної мови рис <g/> , узятих безпосередньо з західноукраїнських говірок при відсутності їх на Великій Україні <g/> , дуже мало <g/> .
doc#9 Одначе треба зауважити <g/> , що за винятком « <g/> правила дев'ятки <g/> » всі ці правила правопису не защепилися на Великій Україні ні на письмі ( <g/> правопис 1927—1928 рр <g/> .
doc#9 Навпаки <g/> , тут потрібна крайня обережність <g/> , бо все це робилося б поза народним ґрунтом <g/> , а отже <g/> , означало б відрив « <g/> закордонної <g/> » української літературної мови від питомої <g/> , відрив мови національної інтелігенції ( <g/> поскільки вона скупчена переважно в еміграції <g/> ) від мови народу на Великій Україні <g/> , сіяло б відрубність між окремими групами українців <g/> .
doc#10 Це чуття віна посідала в великій мірі <g/> : вона ніколи не спинялася перед утертими поглядами <g/> , хоч би які вони були поширені <g/> , а перевіряла їх усіма приступними фактами <g/> .
doc#15 Ось кілька прикладів з численного матеріялу <g/> : </p><p> Гомін <g/> , тупіт <g/> , шум <g/> , і тільки по великій куряві знати було <g/> , куди переїхав цар <g/> . </p>