This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | <p> Врешті <g/> , ідеї ці не були нові для Т. Шевченка <g/> . |
doc#31 | Памфлети Зерова теж багаті на асоціяції ( <g/> яких ми даремно шукали б у опонентів Хвильового <g/> , від Яковенка до Лазаря Кагановича і від Щупака до Сталіна <g/> , що всі однаково мислили логікою сокири і чий запас асоціяцій <g/> , щоб ужити образу Хвильового <g/> , не багато підносився над рівнем троглодита <g/> ) <g/> , але як же інакше ці асоціяції подані <g/> : розкладені на полички <g/> , розклясифіковані <g/> , кожний з відповідною наличкою і в відповідній шухлядці <g/> . </p> |
doc#15 | <p> Елементи значення присудка безперечні тут <g/> , інакше-бо ці конструкції не могли б фігурувати в ролі самостійної і самодостатньої мовної одиниці <g/> . |
doc#40 | Іноді ці слова набирають збірного вначення <g/> , напр <g/> . |
doc#40 | А іноді ці дієслова і просто набирають значення більшої тяглости дії напр <g/> . |
doc#65 | Далеко інтенсивніше ці процеси відбуваються в українській культурі й мові <g/> , тим легше <g/> , що первісна належність їх до центральноевропейського кола націй була далеко менше щільна <g/> , ніж у чехів <g/> . </p> |
doc#47 | Поза всім іншим ці стилі могли б скомпромітувати виплеканий образ народу <g/> . |
doc#96 | Але для Ісландії ці шляхи були закриті <g/> . |
doc#89 | Завжди <g/> , відколи існує літературна критика <g/> , існують ці дві її відміни <g/> . |
doc#48 | <p> Позбавлені великих ідей і благородних почувань <g/> , тупо існують ці люди в країні ночі <g/> . |
doc#36 | При житті Ґе ці терміни ще не існували <g/> . |
doc#28 | І в інших поезіях ми бачимо « <g/> тихі плеса сонного лиману <g/> » <g/> , « <g/> спить село з похилим мінаретом <g/> » <g/> , « <g/> і Гуляй-ГІоле уділ спускалось <g/> , оповите в сон <g/> » – ці мотиви приспаности <g/> , сну <g/> , тиші <g/> , спочиву невипадкові <g/> . |
doc#16 | <p> Ці люди <g/> , поглинені до самозабуття однією ідеєю <g/> , нетерпимі до всякого прояву інакодумства <g/> , покликані своїм духом нищити все <g/> , що не йде з ними чи за ними <g/> , люди <g/> , що їх Донцов називає апостолами <g/> , а ми б воліли назвати інквізиторами ( <g/> бо даремно Донцов присягається християнством — його релігія нічого спільного з людяністю християнства не має <g/> , це хіба що давньожидівська релігія <g/> , а ще певніше — релігія антихриста <g/> , бога прокляття <g/> , жорстокости і антилюдяности <g/> ) <g/> , — ці люди <g/> , природна річ <g/> , нічого спільного з народом не мають <g/> . |
doc#14 | Натомість він хоче — неймовірних скупчень приголосних « <g/> чи долонь ніжних ласки приречені Нам з чол борозен скорбність зотруть <g/> » <g/> , — ці сполуки хл <g/> , мзч <g/> , нск <g/> , стьз <g/> , — або ще в уст кут —це дуже радикальна полеміка <g/> , це виклик і бій <g/> . |
doc#82 | Назва явно <g/> , свідомо з двома значеннями <g/> , — ці письменники тримають руку на пульсі доби <g/> ; і критик і читачі живуть за пульсом доби <g/> , читаючи їх <g/> . |
doc#46 | Чи його « <g/> старий <g/> , мурований зі степового каменя дім <g/> » <g/> , де « <g/> жилося на дві хати <g/> » <g/> , був селянською хатою <g/> , а чи поміщицьким маєтком <g/> , — ці справи дуже вміло обійдено <g/> , щоб читач міг думати <g/> , як хоче <g/> , а певности ні в чому не мав би <g/> . |
doc#16 | Хоч тричі неприємні <g/> , хоч тричі приємні <g/> , — ці тенденції неминучі при всякій зустрічі вісниківства з ґрунтом <g/> , з українською живою стихією <g/> . </p> |
doc#77 | Інші — меншість <g/> , ті <g/> , що зуміли зберегти цупкість до життя <g/> , молодість душі <g/> , розуміння історичних і психологічних процесів <g/> , — ці адресуються в майбутнє <g/> . |
doc#87 | Як люди <g/> , що їх життя наскрізь пронизане політичністю <g/> , люди <g/> , що навіть у найприватнішому побуті говорять партійними гаслами і газетними штампами <g/> , — ці люди аполітичні <g/> ? |
doc#72 | — ці питання зморою налягали на журналістів <g/> . |