Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Тільки при штучній павзі після односкладового сполучника — на знак сильного здивування <g/> , обурення тощо — цей сполучник може дістати окремий наголос <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Легше припускають іменникові займенники вживання при собі прикметникових займенників <g/> , але теж не всіх <g/> , а тільки певних <g/> , а саме <g/> : сам <g/> , весь при особових займенниках <g/> , такий при що і хто <g/> , напр <g/> .
doc#40 Присудок при них нормально стоїть в однині <g/> , при що — в середньому роді <g/> , а при хто — в чоловічому <g/> , хоч би в суті займенник означав особу жіночого роду або багато осіб <g/> : « <g/> Щось наче вдарило мене по серці <g/> » ( <g/> Укр <g/> .
doc#40 Але той факт <g/> , що в цих випадках прикметник завжди стоїть після займенника <g/> , показує <g/> , що прикметник тут великою мірою субстантивізований <g/> , а займенник перед ним своїм значенням становить тільки другорядний показник неозначеносте </p><p> У західноукраїнських говірках при щось взагалі не буває узгодження <g/> , бо прикметник ставиться в залежному від займенника родовому відмінку <g/> , напр <g/> .
doc#40 Тільки при неозначених займенниках щось і хтось можливий узгоджений прикметник ( <g/> при щось — у середньому роді <g/> , при хтось — у чоловічому <g/> , але при підкресленні неоформлености зрідка теж у середньому роді <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#77 Одні залишаються при юнацькому захопленні гімназійного маштабу музами <g/> , інших надять різні політичні течії <g/> , ще інші просто спокушені принадами міста і міського шумовиння <g/> .
doc#72 В наслідок цього <g/> , 28 червня 1929 року на відкритій для відвідувачів сесії <g/> , під безоглядним тиском <g/> , при явному голосуванні <g/> , сім партійців високого ранґу <g/> , включаючи Скрипника <g/> , обрано на академіків ( <g/> там таки <g/> , 61 <g/> ) <g/> .
doc#74 В наслідок цього <g/> , 28 червня 1929 року на відкритій для відвідувачів сесії <g/> , під безоглядним тиском <g/> , при явному голосуванні <g/> , сім партійців високого ранґу <g/> , включаючи Скрипника <g/> , обрано на академіків <g/> .
doc#40 Є одначе дієслова <g/> , при яких керований іменник практично не вживається <g/> , а постійно буває інфінітив <g/> .
doc#40 Друга група іменників <g/> , при яких може бути вжитий прислівник <g/> , це ті назви речей і осіб <g/> , при яких прислівник показує спосіб <g/> , як вони постали або набрали свого характеру <g/> , напр <g/> .
doc#40 Є зв'язки <g/> , при яких можливий тільки орудний відмінок <g/> , є такі <g/> , при яких припустимі паралельно обидва відмінки <g/> , і <g/> , нарешті <g/> , такі <g/> , при яких переважає називний <g/> .
doc#13 Тяжче буде відповісти на запитання <g/> , чому і при яких обставинах покохалися Данило з Яриною <g/> , але і тут можна дати собі раду в світлі біології <g/> , психології і власного досвіду <g/> .
doc#40 Є зв'язки <g/> , при яких можливий тільки орудний відмінок <g/> , є такі <g/> , при яких припустимі паралельно обидва відмінки <g/> , і <g/> , нарешті <g/> , такі <g/> , при яких переважає називний <g/> .
doc#40 Є зв'язки <g/> , при яких можливий тільки орудний відмінок <g/> , є такі <g/> , при яких припустимі паралельно обидва відмінки <g/> , і <g/> , нарешті <g/> , такі <g/> , при яких переважає називний <g/> .
doc#40 Друга група іменників <g/> , при яких може бути вжитий прислівник <g/> , це ті назви речей і осіб <g/> , при яких прислівник показує спосіб <g/> , як вони постали або набрали свого характеру <g/> , напр <g/> .
doc#40 , круглуватий <g/> , підстаркуватий <g/> ; -ав ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -яв ( <g/> ий <g/> ) з наголосом на наростку <g/> , іноді з побічним відтінком пестливости <g/> , особливо відчутним у наростку -яв ( <g/> ий <g/> ) <g/> , коли він виступає при тих же основах <g/> , при яких уживається і -ав ( <g/> ий <g/> ) напр <g/> .
doc#40 <p> Може бути одначе таке недоговорення <g/> , при якому вислів переривається несподівано <g/> , так що не можна навіть сказати <g/> , якого значення слова мали б далі бути вжиті <g/> .
doc#40 От усі такі варіянти в межах норм вивчає стилістика <g/> ; а такий підхід до явищ мови <g/> , при якому звертається увага на те <g/> , з якою метою використовуються ті чи ті варіянти норм літературної мови <g/> , зветься підходом стилістичним <g/> .
doc#9 <p> Сполучники <g/> , прийменники <g/> , характеристичні частки <g/> , вставні слова і т. п. матеріял <g/> , при якому здебільшого вже треба говорити не про якесь свідоме <g/> , навмисне позичення-переймання <g/> , а про зв'язок <g/> , прямий і кровний <g/> , так би мовити <g/> , з тією мовною стихією <g/> , яка цих словечок уживає і якій саме вони переважно і надають часто специфічного мовного кольориту <g/> : аби фінальне ( <g/> « <g/> Вона руки не простягла <g/> , Аби хоч промінь перейнять єдиний <g/> » — « <g/> Забута тінь <g/> » <g/> , II <g/> , 39 <g/> ) <g/> ; не <g/> …
doc#15 ( <g/> О. Гончар <g/> ) </p><p> Щоправда <g/> , втраті предикативности прикметниками ( <g/> довгі <g/> , шкарубкі <g/> , зігнені <g/> ) сприяє тут і перелічувальний характер викладу <g/> , при якому окремі речення легко сприймаються як ізольовані члени ряду означень <g/> .