Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> У поданих уривках з Куліша і Косача теж є слова <g/> , які стали або стають архаїзмом <g/> , хоч само поняття й далі існує <g/> .
doc#32 Але це був акт безправний <g/> , леґально НТШ далі існує <g/> .
doc#52 <p> Звичайно <g/> , християнство далі існує на Україні <g/> .
doc#28 А метал і далі існує як метал <g/> , тільки міцніший <g/> , з ще яскравіше виявленою <g/> , наперекір усім зловорожим стихіям підкресленою власною сутністю <g/> . </p>
doc#5 <p> А далі історія досить тривіяльна <g/> .
doc#65 Але що цим справам далеко до того <g/> , щоб бути добрими або просто нормальними <g/> , видно з того <g/> , що й далі студенти відгороджені від західної науки <g/> ; і далі їм набивають голови політизованим і політичним мотлохом <g/> , ну <g/> , і <g/> , нарешті <g/> , чималий відсоток їхніх учителів складають Тарасюк і йому подібні <g/> .
doc#81 Не знати <g/> , чи це могло довго тривати <g/> , — звільнення і обвинувачення могли статися за першої політичної кампанії проти « <g/> ворогів народу <g/> » <g/> , але ті роки після окупації Галичини й Волині були відносно ліберальними <g/> , а далі її врятувало від переслідування закриття університету з початком війни <g/> .
doc#10 На підставі скупих згадок у звідомленнях ВУАН і в передмовах Курило до діялектологічних записів з окремих сіл у ( <g/> 19 <g/> ) ці її подорожі можна реконструювати — не претендуючи на повноту — так <g/> : улітку 1922 р. Курило разом із своїм незмінним супутником від цього часу <g/> , визначним етнографом-музикологом Климентом Квіткою <g/> , відбуває експедицію на Білоцерківщину <g/> , Канівщину й Черкащину <g/> , себто на терен центрально-українських говірок ( <g/> 19 <g/> , 93 <g/> ; 13 <g/> , 66 <g/> ) <g/> ; далі її інтерес звертається до північноукраїнських говірок — на 1923 рік припадають дві експедиції на Чернігівщину й сумежні землі — в травні в село Хоробричі <g/> , в серпні — на Пирятинщину й Прилуччину <g/> , потім <g/> , з 26 вересня до 2 листопада — в Остерський <g/> , Сосницький <g/> , Чернігівський і Конотопський райони20 <g/> ) <g/> .
doc#40 Сполучним голосним найчастіше буває -о- <g/> , зокрема завжди <g/> , коли перша основа прикметникова ( <g/> жовтогарячий <g/> , куцохвостий <g/> , синьоцвіт <g/> ) <g/> , далі — -и- <g/> , коли перша частина числівникова від три до дев'ятдесят <g/> , крім сорок ( <g/> тризуб <g/> , чотирикутник <g/> , тридцятирічний <g/> ; але при два — двоногий <g/> , дворіччя <g/> ) <g/> , і <g/> , нарешті <g/> , -е- <g/> , що вживається після іменникових основ <g/> , що закінчуються на -й або подовжений приголосний ( <g/> дієслово <g/> , краєвид <g/> , життєздатний <g/> ; також <g/> : божевільний <g/> , очевидний <g/> ) і <g/> , нарешті <g/> , здебільшого після м'яких основ іменників ( <g/> див <g/> .
doc#76 1881 <g/> ) <g/> , далі — « <g/> другая язва — евреи <g/> » <g/> . </p>
doc#24 Строкатим потоком пливуть вони далі — в сади і долини <g/> , на ріки і озера <g/> , — сходять на час перепочинку <g/> , поки знову покличе їх до праці той самий металь <g/> . </p>
doc#81 У моїй ланці — про ланки трохи далі — всі були з потойбіччя Харкова <g/> , так було і в цілій групі <g/> .
doc#52 Ми називаємо цих людей <g/> , відповідно до географічних особливостей <g/> , малоросами <g/> , мадяронами і т. д. А мова й собі впливає на психологію <g/> , і ми готові піддати тих малоросів у широкому сенсі слова анатемі й просто не вважати їх членами нації <g/> , якими вони <g/> , попри все <g/> , фактично є. Далі — більше <g/> , далі — гірше <g/> , далі — вужче <g/> .
doc#72 486 <g/> , 483 і далі — Відділ 2 <g/> ) <g/> ; про українізацію канцелярської роботи на товарових біржах з 15 червня 1926 р. ( <g/> Дурденевский 158 <g/> ) та інші <g/> .
doc#40 Загальна тенденція — позначати прийменником на перебування не всередині <g/> , а на поверхні <g/> , а далі — відкритіші простори <g/> , а також місце перебування <g/> , окреслене через внутрішній зміст того <g/> , що в ньому відбувається <g/> .
doc#44 <p> Оскільки я не в змозі відтворити історію текстуальних змін ЯН <g/> , бо конечна передумова для цього — вивчення архівних матеріялів <g/> , мені не приступних <g/> , — то я в основному зосереджуся на аналізі відповідних сторінок з рецензії на Головацького ( <g/> далі — Гол <g/> ) і на листі до Його принесли нові таланти <g/> , і він відкрив двері талантам у літературу й мистецтво <g/> .
doc#52 Ми називаємо цих людей <g/> , відповідно до географічних особливостей <g/> , малоросами <g/> , мадяронами і т. д. А мова й собі впливає на психологію <g/> , і ми готові піддати тих малоросів у широкому сенсі слова анатемі й просто не вважати їх членами нації <g/> , якими вони <g/> , попри все <g/> , фактично є. Далі — більше <g/> , далі — гірше <g/> , далі — вужче <g/> .
doc#99 Приватний світ <g/> , світ я <g/> , починається прощанням з молодістю <g/> , звідки шлях веде на поріг задзеркалля <g/> , далі до молитви ( <g/> хоч не ясно <g/> , чи відкритої правдам віри й релігії <g/> ) <g/> , а ще далі — до суто вже жіночих мотивів огиди-потягу до чоловіків звіриного запаху і облямованих чорним нігтів <g/> , до захланної порожнечі жінок <g/> , жадібних чоловіка і жадібних його смерти <g/> , намірених побудувати світ « <g/> без Агамемнона <g/> » <g/> , спроможних забити його <g/> , але не спроможних жити без нього <g/> …
doc#59 А далі вже плетуться асоціяції з Батурином <g/> , з Полтавою <g/> , а ще далі — з'являється Ірин як далекий спадкоємець цих настроїв і традицій <g/> .
doc#27 Але центральними тематичними компонентами в кореспонденції Кулішевій було інше <g/> : його творчі пляни <g/> , а далі — загальна концепція української літератури й культури <g/> , загальна концепція української історії <g/> , місце української нації супроти росіян і супроти поляків <g/> , взаємини підросійської України з Галичиною й Буковиною і виховання української людини <g/> .