Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 « <g/> Може <g/> , — писав він <g/> , — з часом Бог і поможе нам звести докупи сі три народи <g/> » ( <g/> до Ґрабовського <g/> , 1856 <g/> ) <g/> .
doc#47 <p> І нашими не будуть наші діти <g/> , </p><p> згубивши Батьківщини образок <g/> , — </p><p> писала вона ще в « <g/> Єронимі <g/> » <g/> . </p>
doc#9 « <g/> Наші молоді письменники <g/> , — писав він <g/> , — вже одбились од народної мови <g/> , живучи в великих містах <g/> , стали міськими <g/> , кабінетними людьми <g/> »1. Але і представник цього вже нового покоління М. Коцюбинський теж визнає цей факт <g/> .
doc#89 « <g/> Найкращий спосіб не тільки відчувати <g/> , а й оцінювати витвори прекрасного <g/> , — писав він <g/> , — це не мати упереджених думок <g/> , дати захопити себе кожного разу <g/> , коли їх читаєш <g/> » ( <g/> « <g/> Про традицію в літературі <g/> » <g/> ) <g/> , А в листі « <g/> Про мораль і мистецтво <g/> » він так означив завдання критика <g/> : « <g/> Як професор я почуваю <g/> , що мій обов'язок — пильнувати інтересів смаку <g/> , пояснювати й підтримувати традицію <g/> …
doc#24 « <g/> Цим прекрасним словом <g/> , — пише він <g/> , — у нас називали колись дуже розповсюджене пересувне видовище містерій та інтерлюдій <g/> » <g/> .
doc#66 <p> Крилате слово — от моя стріла <g/> , — </p><p> писала сама поетка <g/> .
doc#9 їх твори <g/> , — пише вона <g/> , — « <g/> мають стояти між найкращими оздобами української літератури з погляду упорядкування її мови <g/> »4 <g/> .
doc#31 ( <g/> « <g/> Справа в тому <g/> , — пише він <g/> , — що російська література тяжить над нами в віках як господар становища <g/> , який привчав нашу психіку до рабського наслідування <g/> » <g/> .
doc#9 « <g/> На Україні <g/> , — пише І. Кокорудз <g/> , — по нещаснім указі з 1876 р. ограничено розвій язика тільки на белетристику <g/> , очевидно <g/> , поле завузьке для розвою язика так великого народу <g/> …
doc#97 « <g/> Предвижу упрек <g/> , — пише він <g/> , — меньше всего пишу о Тарасе <g/> .
doc#27 « <g/> Єсть <g/> , — пише Куліш у листі до Ґалаґана ( <g/> 1857 <g/> ) <g/> , — у чоловіка в душі сила <g/> , котра з <g/> …
doc#53 « <g/> Ми самі вчились у тих селюків <g/> » — писала « <g/> Основа <g/> » <g/> .
doc#103 Навіть на те <g/> , що про мене писали в пресі й що не відповідало дійсності <g/> , я реагував разів три-чотири <g/> , не більше — писав якісь листи-спростування редактору <g/> .
doc#40 Дуже зрідка можна його й досі зустріти в цій функції в народній мові <g/> , але тільки при деяких дієсловах <g/> , головне — пиши <g/> , іти <g/> , померти <g/> , напр <g/> .
doc#40 , зиеленией — пишемо зелений <g/> , бо зелено <g/> , зёлень вимовляються з е <g/> ; шиерокией пишемо широкий <g/> , бо шир <g/> , завширшки вимовляються під наголосом з и. Це — етимологічний або морфологічний принцип ( <g/> збереження непорушности морфологічних частин — кореня <g/> , афіксів <g/> , закінчень <g/> ) <g/> .
doc#41 В певні — писав статті до « <g/> Archiv für klassische Altertümer <g/> » <g/> .
doc#40 В дієсловах першої дієвідміни з наростком -а- <g/> , що втрачають його в теперішньому часі <g/> , кінцеві -х- і -с- основи переходять у -ги- ( <g/> брехати — бреше <g/> , писати — пише <g/> ) кінцеве -з- у -ж- ( <g/> в'язати — в'яже <g/> ) <g/> , -к- у -ч- ( <g/> кликати — кличе <g/> ) <g/> , нарешті -т- переходить у -ч- ( <g/> белькотати — белькоче <g/> ; так само в дієслові хотіти — хоче <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Сам Штепа — пізніше — писав для американців про радянську історичну науку <g/> . </p>
doc#12 <p> 6. Правопис с—ш. </p><p> У словах скло <g/> , склянка <g/> , скаля <g/> , скоринка <g/> , слюсар <g/> , смалець — пишемо с. </p><p> У словах шкіра <g/> , шкура <g/> , шкіц <g/> , шкаралупа <g/> , дошкуляти <g/> , навшпиньках <g/> , шкарлятина <g/> , шкарпетка <g/> , шкварка <g/> , шмарувати—пишемо ш. </p><p> VI <g/> .
doc#28 <p> Стиглих яблук захочеш струсить <g/> , </p><p> І нараз — досягаєш рукою <g/> , —- </p><p> пише поет <g/> , і це є клясична формула неокласичного світосприймання <g/> , виражена так досконало і з такою повнотою <g/> , що <g/> …