This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 | єдність українців <g/> , росіян і поляків <g/> . « <g/> Може <g/> , — | писав | він <g/> , — з часом Бог і поможе нам звести докупи сі |
doc#47 | наші діти <g/> , </p><p> згубивши Батьківщини образок <g/> , — </p><p> | писала | вона ще в « <g/> Єронимі <g/> » <g/> . </p><p> Трагічні комплекси |
doc#9 | негативне явище <g/> . « <g/> Наші молоді письменники <g/> , — | писав | він <g/> , — вже одбились од народної мови <g/> , живучи в |
doc#89 | , а й оцінювати витвори прекрасного <g/> , — | писав | він <g/> , — це не мати упереджених думок <g/> , дати |
doc#24 | перед завісою <g/> » <g/> . « <g/> Цим прекрасним словом <g/> , — | пише | він <g/> , — у нас називали колись дуже розповсюджене |
doc#66 | , як удари шпаг <g/> . </p><p> Крилате слово — от моя стріла <g/> , — </p><p> | писала | сама поетка <g/> . Чи може театр відтворити це |
doc#9 | П. Куліша і М. Старицького <g/> . їх твори <g/> , — | пише | вона <g/> , — « <g/> мають стояти між найкращими оздобами |
doc#31 | зв'язку з Росією <g/> . ( <g/> « <g/> Справа в тому <g/> , — | пише | він <g/> , — що російська література тяжить над нами в |
doc#9 | вживання <g/> , ніж у Великій Україні <g/> . « <g/> На Україні <g/> , — | пише | І. Кокорудз <g/> , — по нещаснім указі з 1876 р. |
doc#97 | і життєписом поета <g/> . « <g/> Предвижу упрек <g/> , — | пише | він <g/> , — меньше всего пишу о Тарасе <g/> . С упреком |
doc#27 | доповнювала б те <g/> , чого бракує Росії <g/> . « <g/> Єсть <g/> , — | пише | Куліш у листі до Ґалаґана ( <g/> 1857 <g/> ) <g/> , — у чоловіка в |
doc#53 | науки життя <g/> . « <g/> Ми самі вчились у тих селюків <g/> » — | писала | « <g/> Основа <g/> » <g/> . Букварі для недільних шкіл |
doc#103 | , я реагував разів три-чотири <g/> , не більше — | писав | якісь листи-спростування редактору <g/> . Але |
doc#40 | , але тільки при деяких дієсловах <g/> , головне — | пиши | <g/> , іти <g/> , померти <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Я помітив <g/> , що він |
doc#40 | є в наголошеному становищі <g/> , напр <g/> . <g/> , зиеленией — | пишемо | зелений <g/> , бо зелено <g/> , зёлень вимовляються з е <g/> ; |
doc#41 | бібліотеку <g/> . В певні — читав лекції <g/> . В певні — | писав | статті до « <g/> Archiv für klassische Altertümer <g/> » <g/> . |
doc#40 | переходять у -ги- ( <g/> брехати — бреше <g/> , писати — | пише | <g/> ) кінцеве -з- у -ж- ( <g/> в'язати — в'яже <g/> ) <g/> , -к- у -ч- ( |
doc#81 | Принаймні так мені казали <g/> . Сам Штепа — пізніше — | писав | для американців про радянську історичну науку |
doc#12 | , склянка <g/> , скаля <g/> , скоринка <g/> , слюсар <g/> , смалець — | пишемо | с. </p><p> У словах шкіра <g/> , шкура <g/> , шкіц <g/> , шкаралупа <g/> , |
doc#28 | захочеш струсить <g/> , </p><p> І нараз — досягаєш рукою <g/> , —- </p><p> | пише | поет <g/> , і це є клясична формула неокласичного |