Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 Л.Чикаленко для інформацій про працю державного центру УНР був спеціально викликаний з Кілю до Берліну ( <g/> Лист Чикаленка до мене з 26 жовтня 1952 р. — пор <g/> .
doc#72 17 травня 1940 р. <g/> ) <g/> , — і в його словах <g/> : “ <g/> возз'єднання великого українського народу в єдину радянську українську державу <g/> ” ( <g/> “ <g/> Правда <g/> ” <g/> , 18 травня 1940 р. — підкреслив я <g/> ) <g/> , досі цей епітет належав виключно російському народові <g/> , пор <g/> .
doc#72 <p> Російські консервативно-націоналістичні газети — особливо починаючи з 1911 р. — рясніли гострими і брутальними нападами на український рух та вживання української мови <g/> .
doc#72 У виборах 1928 року українці здобули один мандат до Сенату <g/> ; у виборах 1930 р. — п'ять до Камери <g/> , один до Сенату <g/> ; у виборах 1932 р. — три до Камери <g/> ; а у виборах 1933 р. —два <g/> .
doc#72 Львівський університет на 1900 р. був польським <g/> , хоч мав кілька українських катедр ( <g/> з 1894 р. — історії України <g/> ; з 1900 р. — української літератури <g/> ; а 1914 р. 8 українських катедр супроти 72 польських <g/> ) <g/> .
doc#1 Образ смерти у вірші 1847 р. — це образ невблаганного косаря <g/> , що </p><p> Понад полем іде <g/> , </p><p> Не покоси кладе <g/> , </p><p> Не покоси кладе — гори <g/> . </p>
doc#72 Виняток становить короткий час російської окупації Галичини за Першої світової війни ( <g/> від осени 1914 до весни 1915 р. <g/> ) та першої окупації Буковини ( <g/> вересень 1914 р. — червень 1915 р. <g/> ) <g/> , коли всі українські політичні й культурні організації розгромлено <g/> , численних представників інтеліґенції переслідувано й депортовано <g/> , а українську мову в громадському житті фактично заборонено <g/> .
doc#72 А в резолюції Першої всеукраїнської наради ЦК КП ( <g/> Б <g/> ) У — травень 1921 р. — читаємо <g/> : “ <g/> В історії радянської української державности бували моменти повної незалежности й самостійности УРСР <g/> .
doc#45 Не менше відважно <g/> , відверто й неупереджено аналізує він українсько-російські відносини <g/> : " <g/> Было ли это соединение [ <g/> у Переяславі <g/> , 1654 р. — Ю.Ш. <g/> ] с правительством [ <g/> Росії <g/> ] только чистое подданство или и соединение с народом <g/> ?
doc#72 Львівський університет на 1900 р. був польським <g/> , хоч мав кілька українських катедр ( <g/> з 1894 р. — історії України <g/> ; з 1900 р. — української літератури <g/> ; а 1914 р. 8 українських катедр супроти 72 польських <g/> ) <g/> .
doc#72 У виборах 1928 року українці здобули один мандат до Сенату <g/> ; у виборах 1930 р. — п'ять до Камери <g/> , один до Сенату <g/> ; у виборах 1932 р. — три до Камери <g/> ; а у виборах 1933 р. —два <g/> .
doc#72 Попов ( <g/> 266 <g/> ) говорить <g/> , що 1920 р. “ <g/> багато сільських початкових шкіл перейшли на викладання українською мовою <g/> ” ( <g/> радше треба було б сказати <g/> , що цим школам не боронили далі провадити навчання українською мовою <g/> ; перехід стався перед совєтизацією <g/> ) <g/> .
doc#72 В Катеринославі 1910 р. засновано тижневик “ <g/> Дніпрові хвилі <g/> ” <g/> , що проіснував до кінця 1913 р. Виникли два літературні місячники <g/> : 1909 р. “ <g/> Українська хата <g/> ” <g/> , орган модерністів у літературі й націоналістів у політиці <g/> , в 1913 р. “ <g/> Дзвін <g/> ” <g/> , видання марксистів <g/> .
doc#72 Українську Академію Наук не зліквідували <g/> , але вділили їй мізерний бюджет <g/> , зокрема на початку третьої окупації ( <g/> 990 карбованців у 1921 р. “ <g/> Звідомлення <g/> ” 1921 <g/> , 63 <g/> ) <g/> , і обмежили можливості друку <g/> .
doc#72 З ініціятиви Грушевського 1909 р. з'являється тижневик “ <g/> Село <g/> ” <g/> , продовженням якого з 1911 р. стає “ <g/> Засів <g/> ” <g/> , а з 1912 р. “ <g/> Маяк <g/> ” <g/> .
doc#72 Як наслідок цих обговорень НТШ затвердило й видало 1922 р. “ <g/> Правописні правила <g/> ” К. Кисілевського ( <g/> Карпова 130 <g/> ) <g/> .
doc#72 1923 року “ <g/> Просвіта <g/> ” мала чотири філії і 82 читальні поза Ужгородом <g/> , на 1934 р. — відповідно 10 і 230. При “ <g/> Просвіті <g/> ” існував український театр ( <g/> Руський народный театр <g/> , 1921-1929 <g/> ) <g/> , хор тощо ( <g/> ЕУ 2 <g/> , 2371 <g/> ) <g/> ; з 1928 р. “ <g/> Просвіта <g/> ” утримувала “ <g/> Народный дом <g/> ” в Ужгороді <g/> .
doc#25 “ <g/> Спочатку звук е і в українському <g/> , як у решті наріччів лясько-східньослов'янської групи відзначався особливою м'якістю <g/> ” ( <g/> 3 <g/> , 52 <g/> ) <g/> , писав він к. 1889 р. “ <g/> Південно-руське е в старовину мало <g/> , без сумніву <g/> , такий же піднебінний характер <g/> , як і теперішнє північно-руське ( <g/> білорусько-великоруське <g/> ) і ляське ( <g/> польсько-лужицьке <g/> ) е <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 464 <g/> ) <g/> , потверджував він цю думку 1893 р. Пізніше <g/> , 1903 р. <g/> , Михальчук вносить у цей погляд зміни <g/> .
doc#72 Шевченка видає 1904 р. “ <g/> Руську правопись зі словарцем <g/> ” ( <g/> на 152 сторінки <g/> ) <g/> .
doc#72 Якщо близько 1870 р. в Олександрівську ( <g/> нині Запоріжжя <g/> ) не чути було іншої мови <g/> , крім української <g/> , то на 1910 р. “ <g/> Сорок год тому назад к. 1870 всі міщани <g/> , чиновники і взагалі все населення говорило чистою українською мовою <g/> , а тепер к. 1910 <g/> …