Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Але членом літературного естаблішменту я не став <g/> , і <g/> , приміром <g/> , до жюрі конкурсів на найкращий літературний твір мене не запрошували <g/> . </p>
doc#82 Іншими словами <g/> , літературний твір може виконувати виховну функцію <g/> , якщо автор того бажає <g/> , але аж ніяк не мусить <g/> , — не є це ані його <g/> , твору <g/> , обов'язком <g/> , ані суттю <g/> .
doc#82 І <g/> , коли вже на те пішло <g/> , жовтневу революцію більшовики зробили вдало <g/> , хоч ні один літературний твір не навчив їх <g/> , як такі речі робляться <g/> .
doc#84 Але читач акуратно пропускає все це <g/> , а одним заходом радий пропустити і ввесь твір <g/> .
doc#84 Але тим <g/> , хто передруковує тепер Николишина <g/> , це байдуже <g/> , і вони навіть не знають <g/> , що геніяльний твір Шота Руставелі звався « <g/> Витязь у тигровій шкурі <g/> » <g/> , а не « <g/> Витязь у багровій шкурі <g/> » <g/> . </p>
doc#85 Але тут легко простежити закон майже математичний <g/> : чим гармонійніший такий твір <g/> , тим дальший він від своєї епохи <g/> , тим більше протиставлений їй <g/> .
doc#86 Я не мав нагоди прочитати її <g/> , але якщо вона написана в тому ж дусі <g/> , що попередні твори Лепкого про Мазепу <g/> , то з літературою має цей твір мало спільного <g/> , бувши Грандіозним і ультрапатріотичним <g/> , як кажуть у Галичині <g/> , кічем <g/> , хоч і написаним у найкращих намірах <g/> , щоб бути « <g/> будуючим <g/> » твором <g/> .
doc#86 І ніби <g/> , якщо з'ясувати значення цих слів — навіть з'ясувати їх правильно <g/> , — читач цього рівня зрозуміє і оцінить твір як цілість <g/> ! </p>
doc#87 І як би не ставитись до цього твору як до явища мистецького ( <g/> тут не місце про це говорити <g/> , можна буде про це сказати в критичних статтях <g/> ) <g/> , але мусімо ствердити <g/> , що в нашій еміграційній літературі це <g/> , може <g/> , перший нееміґрантський твір <g/> .
doc#87 Твір <g/> , повернений не в минуле <g/> , а в сучасне і тим самим у майбутнє <g/> .
doc#87 Твір сміливий <g/> , написаний з живого досвіду <g/> , зігрітий <g/> , напевно <g/> , многорічним вдумуванням <g/> , осмислюванням і болінням з приводу баченого <g/> , відчутого <g/> , пережитого <g/> .
doc#87 Бо це вже мав би бути твір про п'ятий Харків <g/> . </p>
doc#89 Кожний новий твір вона приміряє до цих зразків і вимог — і відповідно до цього схвалює або засуджує його <g/> .
doc#89 Якщо критик не хоче визнати свого банкрутства <g/> , йому лишається тільки один вихід <g/> : підтягти непокірно визначний твір під свій стиль <g/> .
doc#89 Перше й першорядної ваги завдання критика — бути не поліцаєм <g/> , а дорадником <g/> , старшим другом <g/> , учителем <g/> , тренером <g/> , навіть просто екраном <g/> , що збирає промені світла й кидає їх назад <g/> , в очі публіки <g/> , що готова сприйняти мистецький твір <g/> , але ще не знає — як <g/> . </p>
doc#89 Адже твір мистецтва має тисячі граней <g/> , заломлює тисячі променів <g/> .
doc#89 І коли критика вгляду в своєму намаганні показати <g/> , як і для чого зроблений той чи той літературний твір <g/> , наближається до науки <g/> , то в цій витонченій і наскрізь умовній грі у відсутність-присутність особи критика вона стає твором мистецтва <g/> , особливим його жанром <g/> . </p>
doc#90 Ми ознайомилися з першими двома книгами роману і мусімо сказати <g/> , що на нечувано зубожілому тлі сучасного українського підсовєтського письменства твір молодого прозаїка справді виділяється і своїми позитивними <g/> , і своїми негативними сторонами <g/> .
doc#90 відзначені кілька психологічно тонко схоплених сценок і епізодів і — більше нічого <g/> . </p><p> Передусім <g/> , твір дуже тяжко назвати романом <g/> . Це радше художньо оброблений щоденник походу совєтського мінометного батальйону від
doc#90 І це перше <g/> , чим для нас цікавий цей твір <g/> : всупереч бажанням і намірам автора він показує процес стандартизації людини в совєтській армії <g/> , процес перетворення її на автомат <g/> , на нуль <g/> , який може творити силу <g/> , додаючися до чогось <g/> , але не спроможний на власне <g/> , індивідуальне <g/> .