Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#80 лише 1928 року з появою « <g/> Дівчини з ведмедиком <g/> » <g/> . Твір вражав своєю викінченістю <g/> , це відзначали всі
doc#80 завжди був переконаний <g/> , що літературний твір пишеться для читача і повинен бути насамперед
doc#80 читач не повинен був його помічати <g/> . Натомість твір мав його <g/> , читача <g/> , захоплювати перипетіями
doc#80 , часом документ <g/> , часом інший літературний твір іншого автора <g/> . З документами автор поводився
doc#80 й те <g/> , що голляндські й флямандські назви міст твір Домонтовича подає в їхній у нас незвичайній
doc#80 хронологію його творчости <g/> . Чому перший твір Домонтовича <g/> , « <g/> Дівчина з ведмедиком <g/> » <g/> ,
doc#81 . Цей мій єдиний за все життя « <g/> мистецький твір <g/> » зберігався в родині до самої втечі з Харкова
doc#81 дивом вона стала болонкою <g/> . Так постав мій твір під назвою « <g/> Моя болонка <g/> » <g/> , який заслужив
doc#81 тоді <g/> , коли Гусаковський наказав нам написати твір на тему « <g/> Зима <g/> » <g/> . На будь-яку тему я не вмів цього
doc#81 української мови мені тоді не вдалося <g/> , і мій твір про зиму лишився єдиним зразком такої
doc#81 , я свій переклад довів до переможного кінця ( <g/> твір По був короткий фейлетон <g/> ) <g/> , і це був мій дебют у
doc#81 дебют у перекладацькому мистецтві і мій другий твір українською мовою <g/> , після « <g/> Зими <g/> » <g/> , написаної в
doc#81 нам <g/> , що ми маємо проаналізувати літературний твір власного вибору <g/> . У ті дні до нас уже докотилося
doc#81 він скапітулював <g/> , сказавши <g/> , що хоч твір не був повновартісний <g/> , але наша аналіза
doc#81 зміну стилів <g/> , але ми не надто заглиблювалися в твір як такий <g/> , в його механіку і в його музику <g/> . З
doc#81 перечитати за мене той чи той літературний твір і переказати мені коротко « <g/> зміст <g/> » <g/> , себто сюжет
doc#81 цією любов'ю. Це він навчив їх <g/> , читавши кожний твір літератури <g/> , виписувати з нього на картки всі
doc#81 до небагатьох <g/> , що їх можна сприймати як твір мистецтва <g/> . </p><p> Пам'ятник Шевченкові був
doc#81 десятиріч <g/> , можливо <g/> , й не один конфіскований твір <g/> . Синеньким димком міг там зникнути кінець «
doc#81 хорами <g/> . Це було зовсім не те <g/> , що тоді в Львові <g/> . Твір Людкевича тоді був для всіх нас Дев'ятою