Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Лотоцький <g/> , приміром <g/> , цілком згоден з аргументом <g/> , що українській людності " <g/> популярна книжка є сповна доступною тільки при умові <g/> , якщо написана живою народною мовою <g/> " <g/> , але обурено відкидає поступят Т. Флорінського <g/> , що українська мова “ <g/> мусить відмовитися від домагання стати засобом вищої освічености <g/> ” ( <g/> Лотоцький 2 <g/> , 285 <g/> , 379 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Так само галичанам здається незвичною мова “ <g/> Ради <g/> ” <g/> .
doc#72 Як висловився І. Франко 1907 р. <g/> , літературна мова “ <g/> робиться справді репрезентаткою національної єдности <g/> , спільним і для всіх діялектів рідним огнивом <g/> , що сполучає їх в одну органічну цілість <g/> ” ( <g/> Франко 338 <g/> ) <g/> .
doc#71 Третя позиція <g/> , ще менш обґрунтована <g/> , полягає в тому <g/> , що “ <g/> руський язик <g/> ” – це “ <g/> слов'янський <g/> ” та й годі <g/> , тобто мова “ <g/> штучна <g/> , книжна <g/> ” [ <g/> 59 <g/> , с. 39 <g/> , 41 <g/> ] <g/> . </p>
doc#72 “ <g/> Фонетичною <g/> ” в правописі була граматика Франца Агія “ <g/> Жива мова <g/> ” ( <g/> 1936 <g/> ) <g/> .
doc#25 Рис цих в дійсності було більше <g/> , але кінець-кінцем для Михальчука важливішу ролю грало не це <g/> , і в одному-двох місцях він навіть <g/> , правда <g/> , між іншим уживає терміну “ <g/> праруська мова <g/> ” ( <g/> 8 <g/> , 137 <g/> ) <g/> , хоч поза тим він підкреслює не раз споконвічний поділ східньослов'янської мовної одиниці на південну й північну групи ( <g/> 2 <g/> , 46 <g/> , 71 <g/> ) <g/> . </p>
doc#25 Він заперечував „загальнопоширену думку про рясноту польонізмів <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 488 <g/> ) в українській мові <g/> , справедливо вважавши <g/> , що через те <g/> , „що польська літературна мова заснувалася на „малопольській <g/> ” говірці <g/> , найближчій до західніх говірок малоруського наріччя <g/> , і в наслідок многовікового спільного культурного життя поляків з малоросами <g/> , а також участи в польській літературі багатьох письменників малоруського походження <g/> , ця мова позичила з малоруського наріччя розмірно навіть більше елементів <g/> , ніж російська літературна мова <g/> ” ( <g/> 8 <g/> , 161 <g/> ) <g/> .
doc#72 ” <g/> , альманах ( <g/> Київ <g/> ) — 12 “ <g/> Рада <g/> ” <g/> , газета ( <g/> Київ <g/> ) —35-36,38 <g/> , 49 <g/> , 63,66 </p><p> Радянська Росія — 71 <g/> , 74 <g/> , 77 <g/> , 139 </p><p> Радянська Україна — 75,80,139 <g/> , 156-158,164,169,173 “ <g/> Радянське село <g/> ” — 95 “ <g/> Радянський книгарь <g/> ” — 82 Радянський Союз — 8 <g/> , 90 <g/> , 91 <g/> , 116 <g/> , 117 <g/> , 120 <g/> , 121 <g/> , 136 <g/> , 151 <g/> , 175 </p><p> Раковський Христіян — 75-78 <g/> , 89 </p><p> Раштат — 50 Рига — 97 </p><p> Рильський Максим — 85,111 <g/> , 134 <g/> , 135 <g/> , 138 <g/> , 172 Рівне — 60 </p><p> “ <g/> Рідна мова <g/> ” ( <g/> Варшава <g/> ) — 148 “ <g/> Рідна справа <g/> ” — 45 " <g/> Рідна хата <g/> " —139 " <g/> Рідна школа <g/> " — 143 “ <g/> Рідний край <g/> ” — 34 <g/> , 38 </p><p> Сучавський цінут ( <g/> область <g/> ) —156 “ <g/> Сучасність <g/> ” — 9 <g/> , 10 <g/> , 127 Схід — 90 </p><p> Східна Галичина—11,16,140-141 Східна Европа — 7 Східна Малопольща —141 Східна Словаччина — 9 Східна Україна —19,29 <g/> , 85,107 <g/> , 147 </p><p> “ <g/> Сяйво <g/> ” — 35 </p><p> Таврія — 59 Таллін — 97 Тернопіль — 50 Тернопільське воєвідство — 141 <g/> , 142 <g/> , 146 Тетієвський М. — 126 Телешов — 119 </p><p> Тимошенко П.
doc#70 Автор розділу про українську фонологію в п'ятитомовому курсі “ <g/> Сучасна українська літературна мова <g/> ” ( <g/> СУЛМ <g/> ) <g/> , писав про вимову зубних перед І <g/> , яке походить з О <g/> , що вона може бути трьох типів — тверда <g/> , напівм'яка <g/> , або м'яка ( <g/> дія <g/> , тік тощо <g/> ) <g/> .
doc#72 Ще до окупації Галичини й Волині Юрій Яновський написав <g/> , а “ <g/> Літературна газета <g/> ” надрукувала його статтю “ <g/> Народна мова <g/> ” ( <g/> “ <g/> Літературна газета <g/> ” ч.34 з 4 липня 1939 <g/> ) <g/> .
doc#72 Особливо впливовим був популярний місячник “ <g/> Рідна мова <g/> ” <g/> , видаваний ним у Варшаві в 1933-1939 рр <g/> .
doc#72 На засіданні прелімінарної комісії ця пропозиція пройшла більшістю голосів <g/> , не зважаючи на протести Г. Петровського й М. Фрунзе <g/> , але на загальній сесії її відкинули і термін “ <g/> державна мова <g/> ” замінено на “ <g/> дві загальновживані мови <g/> ” ( <g/> Бабій 283 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 <p> З часом чимало льокалізмів убуває <g/> , але <g/> , як правило <g/> , якась домішка їх завжди є. У суті речі <g/> , “ <g/> русинська мова <g/> ” не була здатна до “ <g/> мовної війни <g/> ” і не потребувала її <g/> .
doc#65 Саме перед тим готувався том збірної праці “ <g/> Сучасна українська літературна мова <g/> ” під редакцією І. Білодіда <g/> , до якого розділ про фонемний склад мови написав П. Коструба <g/> .
doc#72 розділ 2 <g/> ) <g/> , у брошурі “ <g/> Тяжким шляхом <g/> ” ( <g/> 1907 <g/> ) доходить висновку <g/> , що “ <g/> з усіх діялектів витворюється літературна мова <g/> ” і так формулює свій мовний ідеал <g/> : “ <g/> Мова тоді тільки буде і найкращою і найрозумнішою <g/> , коли в основі її буде народна мова наддніпрянської України з потрібними додатками з народної мови буковинців та галичан <g/> ” ( <g/> 42 <g/> , 88 <g/> ) <g/> .
doc#15 123 <g/> ) <g/> , 88 </p><p> • прикметне 31 </p><p> • родове 31 імпресіоністичність 46,80 <g/> , 93-94 інтонація 28 <g/> , 39 <g/> , 52 <g/> , 61 <g/> , 68 <g/> , 70 <g/> , 72 </p><p> • підвищення тону 68-69 </p><p> • предикативности в прикметнику 68 </p><p> категорія стану 76-78 мова </p><p> • авторська 48 <g/> , 95 </p><p> • афективна 25,34 <g/> , 60 </p><p> • будова 24 </p><p> • віршована 92 </p><p> • грецька 36 </p><p> ' w ■ </p><p> • давньоіндійська 36 </p><p> • діялогічна 48 </p><p> • емоціональна 25,29,34 <g/> , 79 <g/> , 88 </p><p> • жива 46 <g/> , 49 <g/> , 58 <g/> , 70 <g/> , 74 <g/> , 81 <g/> , 94-95 </p><p> • західньоевропейські мови 34 </p><p> • індоєвропейські мови 31 •клясичні мови 93 </p><p> • латинська 31,36 </p><p> • літературна 46,48,55,59 <g/> , 81 ( <g/> і прим <g/> .
doc#81 І ось — тут Захід-Німеччина <g/> , і ось — тут я. І навколо <g/> , в поїзді й на станціях суцільна німецька мова <g/> …