Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#80 Твір вражав своєю викінченістю <g/> , це відзначали всі рецензенти <g/> .
doc#80 <p> Для всіх творів « <g/> повістевого періоду <g/> » характеристична одна риса — Домонтович завжди був переконаний <g/> , що літературний твір пишеться для читача і повинен бути насамперед цікавим <g/> .
doc#80 Натомість твір мав його <g/> , читача <g/> , захоплювати перипетіями сюжету <g/> , нагнітанням настрою <g/> , інтеліґентною пікантністю <g/> , несподіваністю думки або фрази <g/> .
doc#80 Чи не за кожним його твором стоїть якесь друковане джерело <g/> , часом наукова праця <g/> , часом документ <g/> , часом інший літературний твір іншого автора <g/> .
doc#80 І Домонтович доповнює його багатьма витягами з листів Ван Ґоґа до брата Тео у французькому варіянті ( <g/> французькість джерел Домонтовича зраджує й те <g/> , що голляндські й флямандські назви міст твір Домонтовича подає в їхній у нас незвичайній французькій формі — Ля-Е замість звичайного Гаага <g/> , Анвер замість Антверпен <g/> ) <g/> .
doc#80 Чому перший твір Домонтовича <g/> , « <g/> Дівчина з ведмедиком <g/> » <g/> , з'явився тільки 1928 року <g/> , коли Петрову було вже 34 роки — дуже пізній дебют <g/> ?
doc#81 Цей мій єдиний за все життя « <g/> мистецький твір <g/> » зберігався в родині до самої втечі з Харкова 1943 року <g/> . </p>
doc#81 Так постав мій твір під назвою « <g/> Моя болонка <g/> » <g/> , який заслужив похвалу Плеського й добру оцінку <g/> .
doc#81 Біда почалася тоді <g/> , коли Гусаковський наказав нам написати твір на тему « <g/> Зима <g/> » <g/> .
doc#81 » </p><p> Багато навчитися української мови мені тоді не вдалося <g/> , і мій твір про зиму лишився єдиним зразком такої творчости на чимало років <g/> .
doc#81 Не києм то палицею <g/> , я свій переклад довів до переможного кінця ( <g/> твір По був короткий фейлетон <g/> ) <g/> , і це був мій дебют у перекладацькому мистецтві і мій другий твір українською мовою <g/> , після « <g/> Зими <g/> » <g/> , написаної в другій клясі гімназії як домашнє завдання <g/> .
doc#81 Не києм то палицею <g/> , я свій переклад довів до переможного кінця ( <g/> твір По був короткий фейлетон <g/> ) <g/> , і це був мій дебют у перекладацькому мистецтві і мій другий твір українською мовою <g/> , після « <g/> Зими <g/> » <g/> , написаної в другій клясі гімназії як домашнє завдання <g/> .
doc#81 Але одного разу він сказав нам <g/> , що ми маємо проаналізувати літературний твір власного вибору <g/> .
doc#81 Кінець-кінцем він скапітулював <g/> , сказавши <g/> , що хоч твір не був повновартісний <g/> , але наша аналіза заслуговувала на відзначення <g/> .
doc#81 Ми слухали лекції про письменника за письменником <g/> , про зміну стилів <g/> , але ми не надто заглиблювалися в твір як такий <g/> , в його механіку і в його музику <g/> .
doc#81 Не було часу на багато читання літературних творів <g/> , і не випадок <g/> , що я просив матір перечитати за мене той чи той літературний твір і переказати мені коротко « <g/> зміст <g/> » <g/> , себто сюжет і імена й характери дійових осіб <g/> .
doc#81 Догадько не тільки викладав граматику й правопис <g/> , він учив студентів любови до слова <g/> , і він заражав їх цією любов'ю. Це він навчив їх <g/> , читавши кожний твір літератури <g/> , виписувати з нього на картки всі цікаві й кольоритні синоніми <g/> , а потім <g/> , самому пишучи <g/> , користатися з такої картотеки <g/> .
doc#81 Стандартно-плякатні ці постаті були <g/> , одначе <g/> , добре вмонтовані в цілість <g/> , пам'ятник мав свій ритм і велич <g/> , і з-поміж витворів сталінської доби соцреалізму <g/> , ця праця <g/> , скажімо делікатно <g/> , не-українця Матвія Манізера <g/> , належить до небагатьох <g/> , що їх можна сприймати як твір мистецтва <g/> . </p>
doc#81 Можемо здогадуватися <g/> , що з цим димом пішли в небуття документи розкуркулення й колективізації <g/> , матеріяли допитів підсудних часів Балицького й пізнішої єжовщини <g/> , папери <g/> , конфісковані під час трусів <g/> , це горіла ціла історія української політики й культури двох десятиріч <g/> , можливо <g/> , й не один конфіскований твір <g/> .
doc#81 Твір Людкевича тоді був для всіх нас Дев'ятою симфонією Бетговена <g/> .