Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 Хаос українського світу <g/> , вперше після многолітньої перерви створеного в роки Визвольних Змагань 1917—1921 <g/> , мусів бути упорядкований справді розділенням <g/> , диференціяцією <g/> , поляризацією <g/> , відмежуванням творчого від трухлого <g/> , сильного від кволого <g/> , боєздатного від скиглійського <g/> .
doc#17 За ці роки багато змінилося <g/> .
doc#18 Геній Шевченка неперевершений <g/> , але який поступ зробила українська література за ці роки в сенсі інтелектуального круговиду і врівноваженої майстерности <g/> , яких творчих довершень і розкрить провіщеного вона дійшла <g/> !
doc#19 У ті похмурі роки терпіння й малих діл поет спромігся на гордий заклик <g/> : </p><p> Не давайтеся ж у руки </p><p> Катам України <g/> , </p><p> Не давайтеся на муки <g/> , </p><p> Бийтесь до загину <g/> . </p>
doc#19 1 в ці роки Мова не відійшов ані від стилістичних експериментів <g/> , ані від гострого відчуття національного гніту <g/> .
doc#19 Може систематичні розшуки в архівах Кубанщини <g/> , Харкова ( <g/> де Мова провів студентські роки <g/> ) <g/> , Одеси ( <g/> де жив Комаров <g/> , зацікавлений у літературній спадщині Мови <g/> ) <g/> , Києва <g/> , Ленінграду ( <g/> цензурна управа <g/> ) зможуть виявити цікаві речі <g/> .
doc#19 Ми не можемо сказати <g/> , де зформувалася національна свідомість Мови — дома ще в дитинстві чи може вже в студентські роки під час перебування в Харкові під впливом знайомства з Алчевською <g/> , Потебнею та іншими членами харківської Громади <g/> , але харківські роки безперечно заважили в формуванні поглядів і стилю Мови <g/> .
doc#19 Ми не можемо сказати <g/> , де зформувалася національна свідомість Мови — дома ще в дитинстві чи може вже в студентські роки під час перебування в Харкові під впливом знайомства з Алчевською <g/> , Потебнею та іншими членами харківської Громади <g/> , але харківські роки безперечно заважили в формуванні поглядів і стилю Мови <g/> .
doc#19 Видно <g/> , тягне його до літератури <g/> , бо <g/> , мавши юридичну освіту <g/> , він усе таки три роки викладає « <g/> словесность <g/> » у « <g/> екатеринодарском мариинском женском училище <g/> » <g/> , а далі невідомі нам обставини змушують його таки перейти до важкої й нелюбимої судової праці <g/> .
doc#19 Три роки судовим слідчим <g/> , сім років мировим суддею <g/> , а потім <g/> , за здогадом Миколи Зерова <g/> , головою з'їзду мирових суддів — такі скупі й не наповнені живим змістом тички офіційно-урядовської біографії Василя Мови <g/> .
doc#19 Перший період літературної активности припадає <g/> , отже <g/> , на перебування в Харкові <g/> ; роки переважного мовчання — це час від повернення на Кубанщину <g/> .
doc#19 Бо то були роки найбільших утисків українського слова в підросійській Україні <g/> .
doc#19 Не забуваймо <g/> , що в ті роки Шевченко і Потебня укладали українські букварі ( <g/> Потебнин надрукований у « <g/> Киевской старине <g/> » <g/> , т. 66 <g/> ) <g/> .
doc#19 Писав він найбільше в вісімдесяті роки <g/> , ті роки <g/> , коли дійсність здавалася безнадійно чорною <g/> , коли в остаточно <g/> , думалося <g/> , знеможене тіло України <g/> , мов п'явки впилися чужинці <g/> , « <g/> ляхи вкупі з москалями <g/> » <g/> , коли все рідне <g/> , святе було відкинуте <g/> , зневажене <g/> , коли не без підстав у літературі панували тони чорної зневіри і безнадійно-похмурого скиглення <g/> , коли навіть національний гімн склав Чубинський на самих « <g/> ще не <g/> » і на покликах до минулого <g/> .
doc#19 Писав він найбільше в вісімдесяті роки <g/> , ті роки <g/> , коли дійсність здавалася безнадійно чорною <g/> , коли в остаточно <g/> , думалося <g/> , знеможене тіло України <g/> , мов п'явки впилися чужинці <g/> , « <g/> ляхи вкупі з москалями <g/> » <g/> , коли все рідне <g/> , святе було відкинуте <g/> , зневажене <g/> , коли не без підстав у літературі панували тони чорної зневіри і безнадійно-похмурого скиглення <g/> , коли навіть національний гімн склав Чубинський на самих « <g/> ще не <g/> » і на покликах до минулого <g/> .
doc#19 Так чи так <g/> , патос національно-визвольного руху <g/> , защеплений Мові найпізніше в його харківські студентські роки <g/> , не став йому чужим і пізніше і з особливою силою спалахнув у його політично-поетичному заповіті <g/> .
doc#19 Гостроту ритмічного сприймання Мови ще в молоді роки засвідчують його переклади з Слова о полку Ігоревім — з усіх віршованих перекладів XIX сторіччя <g/> , мабуть <g/> , найближчі до напруженої і часто шпичастої <g/> , але захованої для незвичного вуха ритміки першотвору <g/> .
doc#19 П'ятдесят два роки пролежала вона недрукована <g/> , аж до 1930 року <g/> .
doc#19 Глибоко людяне й зрозуміле його тепле ставлення до другої жертви цього світу Килі <g/> , а сцена <g/> , коли він <g/> , п'яний ущент <g/> , виє вовком і відгукуються йому справжні вовки на другому березі річки <g/> , сповнена глибокої й жахної символіки <g/> , майстром якої в пізніші роки був Тодось Осьмачка <g/> .
doc#20 <p> Наші перші зустрічі <g/> , — але не знайомство — припадають на роки 1929-1930. Ми були студентами Харківського університету <g/> , що тоді ще не був нагороджений « <g/> присвоєнням <g/> » йому « <g/> імени Максима Горького <g/> » <g/> ; натомість він був перейменований у вельми доброзвучне ХПІПО ( <g/> Харківський педагогічний інститут професійної освіти <g/> ) <g/> .