Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#11 ) </p><p> До наступного симпозію <g/> , до зустрічі над Тихим океаном <g/> , до чортовиння на Черепаших островах — бо galapagos означає по-еспанськи ( <g/> з вашого дозволу не іспанськи <g/> ) черепахи ( <g/> американську породу черепах <g/> ) <g/> , а образ черепах веде нас до уявлення повільносте <g/> , а повільність веде нас до теорії кохання в Мілана Кундери <g/> , а Мілан Кудера з його теорією кохання — до балету Анґеліна Прельжокажа <g/> , і так усе починається спочатку <g/> . </p>
doc#11 ) </p><p> До наступного симпозію <g/> , до зустрічі над Тихим океаном <g/> , до чортовиння на Черепаших островах — бо galapagos означає по-еспанськи ( <g/> з вашого дозволу не іспанськи <g/> ) черепахи ( <g/> американську породу черепах <g/> ) <g/> , а образ черепах веде нас до уявлення повільносте <g/> , а повільність веде нас до теорії кохання в Мілана Кундери <g/> , а Мілан Кудера з його теорією кохання — до балету Анґеліна Прельжокажа <g/> , і так усе починається спочатку <g/> . </p>
doc#13 ) димінутив — « <g/> сурмонька <g/> » <g/> , дуже ризиковий <g/> , але можливий <g/> , поки він один і поки він веде нас до Шевченка <g/> .
doc#14 Тим часом у нас нема поета з не менш виразною <g/> , але іншою історіософською концепцією <g/> , і це одна з причин <g/> , чому Маланюк мусить бути прийнятий <g/> .
doc#14 Та не робім цього кроку <g/> , щоб не менторувати <g/> , щоб не забувати <g/> , що перед нами справжній <g/> , чи не єдиний у нас тепер майстер і що <g/> , зрештою <g/> , він С£^м це добре знає <g/> , уже знає <g/> , що влада се — се р ц е <g/> .
doc#14 Я пошлюся ще на « <g/> Вигребую з-під попелу <g/> » <g/> , що починається в поетовій душі ( <g/> який мистець у нас намалює її декорацію <g/> , крім хіба Гніздовського <g/> ?
doc#14 ) <g/> , веде нас дорогою вечірніх верб <g/> , приводить на землю — так <g/> , землю взагалі <g/> , без концентрації <g/> , землю як сіру грудку в космосі <g/> , — і залишає <g/> , збагачених <g/> , у зеленому відблиску світанкового сонця — де <g/> ?
doc#15 Історія цього відкриття і дальшого вивчення називних речень досить цікава і повчальна <g/> ; вона заслуговує на те <g/> , щоб на ній спинитися <g/> , тим більше <g/> , що ця історія покаже і причини певної однобічности <g/> , яка створилася в вивченні називних речень <g/> , і підведе нас до мети даної роботи <g/> . </p>
doc#15 Для нас у цьому підході важливо встановити те <g/> , що в книзі Ґебауера - Ертля показано <g/> , що називні речення в широкому розумінні слова можуть мати не тільки констатаційно-описове <g/> , а і всі ті інші спрямовання <g/> , що властиві реченню взагалі <g/> . </p>
doc#15 <p> Після цього нас не здивує <g/> , що називні речення фактично не розглядаються і в досить докладних українських граматиках В. Сімовича <g/> , </p><p> С. Смаль-Стоцького і Ґартнера <g/> , не кажучи вже про старіші граматики для шкіл' <g/> . </p>
doc#15 <p> Подібний погляд теж ані трохи не наближає нас до розуміння ви- окремлености і природи називних речень і становить інтерес лише при аналізі природи неповних речень <g/> . </p>
doc#15 <p> Сповіщення <g/> , які нас тут цікавлять <g/> , і собі поділяються на вільні ( <g/> luźne <g/> ) - зрозумілі поза контекстом і обстановою і зв'язані ( <g/> związane <g/> ) <g/> .
doc#15 <p> Можна було б сподіватися знайти багато цікавого для нас у учнів видатного чеського синтаксиста Й.Зубатого <g/> .
doc#15 Порціґ чомусь розглядає лише кількаслівні вирази цікавого для нас типу <g/> , про однослівні він і не згадує <g/> .
doc#15 <p> Єдине <g/> , що прийнято майже всіма <g/> , це запропонований Пєшковським поділ на три типи <g/> , який <g/> , однак <g/> , викликає у нас певні сумніви <g/> . </p>
doc#15 Він не раз висловлювався і творцями її <g/> , авторами граматичних розвідок і курсів як у нас <g/> , так і в інших країнах <g/> .
doc#15 <p> Останні цитати цікаві для нас ще іншим <g/> .
doc#15 Це тим парадоксальніше <g/> , що факти сучасної мови <g/> , мови ХІХ-ХХ століття <g/> , коли тільки до них уважніше придивитися <g/> , можуть пролити досить яскраве світло на питання <g/> , яке нас цікавить <g/> .
doc#15 Але чи обов'язково обставинний вираз веде нас до дієслова або присудка взагалі <g/> ?
doc#15 Ніч <g/> ; ніхто їх не бачив <g/> " ( <g/> Г. Квітка-Основ'яненко <g/> , « <g/> Сердешна Оксана <g/> » <g/> ] або " <g/> Крутий берег <g/> , по березі трава зелененька <g/> , серед трави край берега калина червоненька <g/> " ( <g/> М. Шашкевич <g/> , « <g/> Туга <g/> » <g/> ] цікаві для нас як свідчення того <g/> , що називні речення можуть бути включені в середину розповідної мови без будь-якого насильства над нею <g/> , то наступний приклад <g/> : </p><p> За сим тут началось гуляння <g/> , </p><p> І чарочка пішла кругом <g/> ; </p><p> Розкази <g/> , сміхи <g/> , обнімання <g/> , </p><p> Ділились дружно тютюном <g/> . </p>