Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 такі неутульні <g/> . </p><p> Редакція « <g/> Дозвілля <g/> » склалася з більш-менш семи осіб <g/> , але стосунки між ними не
doc#0 було навколо Ігоря Костецького <g/> , одного з тих <g/> , кого Довгаль витяг був із нетрів остарбай-
doc#0 , — а Ігор Вячеславович <g/> , ім'я князівське <g/> , не з опери ж ( <g/> якщо він не сам це вигадав <g/> , а він любив
doc#0 , щоб друкувалися матеріяли <g/> , зрозумілі людині з — ну <g/> , хіба з чотирикласною освітою <g/> . Костецький
doc#0 матеріяли <g/> , зрозумілі людині з — ну <g/> , хіба з чотирикласною освітою <g/> . Костецький приносив
doc#0 . Для прикладу <g/> , його апетит був у рівень з Ґарґантюа <g/> . Задовольнити його в межах
doc#0 письменником <g/> . Тут коріння його конфлікту з Довгалем <g/> . Усі інші в редакції були корисними
doc#0 тут типологічна <g/> . З одного боку <g/> , ослогіас <g/> , з другого хідальґо й дон <g/> . Першого можна зробити
doc#0 був українцем не лише <g/> , за Остапом Вишнею <g/> , з маминої цицьки <g/> , а й програмовим і то дуже
doc#0 Довгаль витяг із рабства — Василь Онуфрієнко з жінкою Марусею <g/> , Всеволод Біленко <g/> ) <g/> , таких прав
doc#0 статус був непевний <g/> , то серед сеньйорів <g/> , то з « <g/> плебсом <g/> » <g/> . Природно <g/> , це не сприяло мирові й
doc#0 . Своїх і свого <g/> . Від Дінця і до межі Саксонії з Баварією <g/> . </p><p> Тепер <g/> , на весні 1945 року <g/> , на руїнах
doc#0 в « <g/> Дозвілля <g/> » прийшла нова директива з пропаґандивного центру ( <g/> чи ще в Берліні <g/> ? чи
doc#0 було проти попередньої договорености Довгаля з німцями <g/> , і старші в редакції зібралися на
doc#0 заїжджих зі сходу <g/> , світ в інших уніформах і з зовсім відмінною фразеологією <g/> . Вічне
doc#0 позицію <g/> , кажучи словами Ромена Роллана з часів ще початку століття — au-dessus de la
doc#0 двоєдиних збройних сил <g/> . Вистава зникла з афіш <g/> , згадки про неї викреслювалися <g/> , навіть
doc#0 то саме вони були герої <g/> . Юру поховано в Києві з належною пошаною <g/> , але й по всьому <g/> . Могила
doc#0 постатей <g/> . Насамперед <g/> , треба скинути з рахунку ту індивідуальну рису <g/> , якою щедро
doc#0 дівадла ( <g/> театру <g/> ) <g/> , від 1881 року одного з провідних осередків національного