Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 67—68 про причини нових змін <g/> ) <g/> , а почасти тиском стилю доби <g/> , що намагався всі поняття висловлювати в термінах офіційної соціології <g/> .
doc#11 « <g/> Московіяда <g/> » <g/> , як і Дантове пекло <g/> , — чи не суцільне <g/> , на всі дев'ять пекельних кіл <g/> , царство Диявола <g/> .
doc#11 Сьогоднішні буби не всі тверді на ногах <g/> , котрі з них із helles у руках <g/> , котрі з dunkles <g/> , а можливо <g/> , з іншим <g/> , дещо міцнішим асортиментом <g/> .
doc#11 Попри всі деструкції - конструктивного <g/> .
doc#11 Пропоную всі нерозв'язані конфлікти й позви передати на рішення наступного симпозію <g/> .
doc#12 <p> 7. У давальному й місцевому відмінку однини жіночого роду і називному множини всі прикметники мають у закінченнях і <g/> , а не и <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Коли ж такого поділу зробити не можна <g/> , пишемо великою літерою всі слова <g/> , напр <g/> .
doc#14 Тим то всі ці спричинені війною апокаліптизми й передбачення кінця людства виросли з перспективи <g/> , що її можна було б схарактеризувати перифразою слів одного поета — цвях у моєму чоботі Грандіозніший від усіх трагедій Ґете <g/> , — а так схарактеризувавши <g/> , лишити дрібним епігонам <g/> , починаючи від Орвелів і Кестлерів і кінчаючи тим <g/> , що вище були згадані <g/> . </p>
doc#15 , бо вони всі " <g/> перебувають у залежності від будови теперішньої мови <g/> , пояснюються цією будовою <g/> , як її частини <g/> , разом з нею мають передумовою тривалий розвиток мови <g/> " <g/> .
doc#15 Він розглядає як однотипні ( <g/> генетично <g/> , але в нього взагалі підхід генетичний <g/> ) такі речення <g/> , як <g/> : пожар <g/> , время <g/> , стыд <g/> , стыдно <g/> , хорошо <g/> , хожено <g/> , убито - на тій підставі <g/> , що всі ці слова - іменного походження <g/> ; сюди ж відносить він і переліки <g/> , заголовки і т. п. </p><p> Томсон знає тільки ті бездієслівні речення <g/> , в яких нема ні присудка <g/> , ні підмета <g/> , а для безпосереднього повідомлення всього складного </p><p> уявлення означається словом та частина його <g/> , яка випадково найбільше збуджена в душі мовця <g/> , бо звичайно нема таких слів <g/> , якими можна позначити все складне уявлення в сукупності <g/> .
doc#15 далі <g/> ) <g/> , що всі вони в мислі двочленні <g/> , але другий член виражається позамовними засобами <g/> .
doc#15 Для нас у цьому підході важливо встановити те <g/> , що в книзі Ґебауера - Ертля показано <g/> , що називні речення в широкому розумінні слова можуть мати не тільки констатаційно-описове <g/> , а і всі ті інші спрямовання <g/> , що властиві реченню взагалі <g/> . </p>
doc#15 <p> Не кажучи тут про загальні методологічні і фактичні хиби такого схематичного розмежування мови на дві цілком окремі області - логічну і афективну - і припасування до кожної з них тих чи тих синтаксичних явищ <g/> , слід відзначити <g/> , що розглядати всі випадки вживання самостійних називних відмінків як вияв емоціональної стихії мови означає іґнорувати дуже значну <g/> , кількісно може переважну частину подібних випадків <g/> . </p>
doc#15 Ogród radziwiłłowski nad rzeką Wilią <g/> ) - <g/> , назви творів <g/> , вивіски типу Аптека і таблички з написами типу До білетної каси <g/> , бо всі вони <g/> , мовляв <g/> , з'ясовуються лише через обстанову <g/> . </p>
doc#15 <p> В даній роботі не ставиться завдання розв'язати всі ці питання <g/> .
doc#15 <p> 0. Єсперсен пише з приводу синтаксичних конструкцій певного типу <g/> , в тому й називних речень <g/> : </p><p> Проте <g/> , важливо зауважити <g/> , що всі ці явища зустрічаються тільки в писаній мові [ <g/> in writing only <g/> ] і <g/> , отже <g/> , стоять осторонь власне мови <g/> ; розмовна мова може мати багато скорочень [ <g/> may indulge in many suppressions <g/> ] <g/> , але наслідок буває завжди відмінний від проілюстрованого в цьому параграфі ° <g/> . </p>
doc#15 ] в остаточному наслідку ця славнозвісна граматика " <g/> писаного <g/> " пояснюється науково тільки вивченням граматики " <g/> мовленого <g/> " <g/> , </p><p> - з цією думкою Баллі є всі підстави солідаризуватися <g/> .
doc#15 <p> І все таки <g/> , не зважаючи на те <g/> , що всі зусилля дослідників були спрямовані на відмежування називних речень від неповних <g/> , не можна сказати <g/> , щоб тут досягнуто великих успіхів або хоч би виразної чіткосте <g/> .
doc#15 Зберігаються всі основні ознаки питального речення - інтонація <g/> , наявність або можливість питальної частки <g/> , модифікації порядку слів і <g/> , що особливо важливо <g/> , зберігається спрямовання речення на відповідь <g/> , тобто і основна функціональна властивість питального речення <g/> .
doc#15 <p> В моє завдання тут не входить розглядати всі можливі випадки невідмежованости або недостатньо чіткої відмежованости називних речень від неповних <g/> .