Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 <p> Ми хочемо довести <g/> , що неоклясицизму як літературно-мистецької школи в 20-ті роки на Україні не було <g/> .
doc#28 Ми не можемо сказати <g/> , про що пам'ятає поет і що нагадав йому серпневий вечір <g/> , ми не можемо розкрити конкретного змісту і причинової зумовлености його переживань <g/> , але ми відчуваємо в цих лаконічних бліках поетичного слова якісь таємничі для нас <g/> , а може й для самого поета <g/> , його переживання <g/> . </p>
doc#28 Ми сказали б тільки <g/> , що тепер не можна стати справжнім поетом-майстром <g/> , справді володіти віршем <g/> , не усвідомивши секретів зеровського вірша <g/> .
doc#28 <p> Ми надто різьбимо скупі слова <g/> , </p><p> Прихильники мистецтва рівноваги <g/> , </p><p> коли він <g/> , не зважаючи ні на що <g/> , все таки відстоює своє право на слово точене <g/> , протиставляючи його звукам </p><p> Акторських реплік та уданих мук <g/> , </p><p> Розливних сліз <g/> , плиткої гістерн <g/> , – </p><p> ( <g/> « <g/> Самоозначення » <g/> ) </p><p> то не треба йому до кінця вірити <g/> .
doc#28 То майже заклик жити хвилиною <g/> , який <g/> , правда <g/> , зразу ж буде відкинений ( <g/> « <g/> Параду <g/> » <g/> , 1 <g/> ) <g/> ; то засуд своєї готовости « <g/> жить на готовизні <g/> » і гімн колективу <g/> , що скоряє одинців <g/> , « <g/> путами нас повертаючи отчизні <g/> » ( <g/> « <g/> Лотофаги <g/> » <g/> ) <g/> , А надто часто – всупереч усьому попередньому – виникають перед внутрішнім зором поета видива нового й величного майбутнього <g/> , коли ми будемо вже </p><p> не прадіднє село <g/> , </p><p> Ми — днів майбутніх величаве місто <g/> . </p>
doc#28 Ми вже відзначали це з приводу його « <g/> Близнят <g/> » <g/> .
doc#28 Ми вже маємо чимало свідчень такого підходу <g/> .
doc#28 Ми не повіримо і епізодичним мотивам оспівування світової революції ( <g/> « <g/> Спартак <g/> » <g/> ) або оспівування індустріяльного будівництва <g/> : </p><p> Чуєш <g/> , там в далині велетенські заводи </p><p> Іншу долю кують <g/> , інше сяєво слав <g/> . </p>
doc#28 Ми вже відзначили кілька разів побіжно перегуки поезії Филиповича з космічною школою « <g/> пролетарської <g/> » поезії <g/> .
doc#28 Ми бачили <g/> , яку данину віддав Филипович символізмові й різновидам романтизму <g/> .
doc#29 Ми мали кішку <g/> , а міс Дезі мала кота <g/> .
doc#29 Ми трохи знаємо про зеровську школу Хвильового <g/> , бо один жив у Києві <g/> , а другий у Харкові <g/> , і вони листувалися <g/> , і половина листування збереглася <g/> .
doc#30 Ми віталися <g/> , але й тільки <g/> .
doc#31 Ми знаємо реакцію сучасників <g/> .
doc#31 » — і подав прогнозу <g/> : « <g/> Ми співчуваємо з тою жменькою <g/> , що старається розірвати зачароване коло російщини і хоч трохи зачерпнути свіжого повітря з Европи <g/> » ( <g/> До старого спору//Літературно-науковий вістник <g/> .
doc#31 Ми знаємо й кажемо <g/> : їй треба до лікнепу <g/> » <g/> ) <g/> , з опонентами ( <g/> « <g/> Нам потрібні <g/> , товаришу Пилипенко <g/> , клюбні робітники <g/> » <g/> ) <g/> , часом витримані в виразно приватному стилі ( <g/> « <g/> Коли ви <g/> , тов <g/> .
doc#31 « <g/> Ми відповідаємо за все сказане нами перед трибуналом Комуни <g/> » — ось зразки таких переключень <g/> , що виступають особливо контрастово на тлі інших переключень — до діялогічних жарґонізмів-русизмів <g/> .
doc#32 <p> Ми неспроможні сьогодні сказати <g/> , як засновники Академії уявляли собі майбутні стосунки новозасновуваної еміґраційної Академії з Академією в Києві <g/> .
doc#32 Ми говорили тут про людей Академії <g/> , про книги Академії <g/> , черга надходить до мови про мури Академії <g/> .
doc#34 Ми можемо за книгою відтворити і суть цієї системи <g/> , — але не просто в її зовнішніх виявах <g/> , а через їх проекцію в душі української людини <g/> .