Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 з почуттям невдоволення діями слухача <g/> , але має створити враження <g/> , що мовець не прямо
doc#40 й <g/> … вужа <g/> , що повзе зіллям таємничо <g/> » ( <g/> Тич <g/> . <g/> ) <g/> , але рішуче переважають форми на -е. </p><p> Наголос цих
doc#40 цього типу з наростком -у — русизми <g/> ; але і спроби заступити їх типом <g/> : приросток на- +
doc#40 папір — паперу <g/> , колір — кольору <g/> , ҐНІТ — ґноту <g/> … <g/> ) <g/> . Але навіть у своїх словах <g/> , особливо не під
doc#40 становище <g/> , потрібне для проривного звука <g/> , але в момент прориву перепони переходять не в
doc#40 у сучасній літературній мові не вичерпуються <g/> , але в решті випадків вони не обтяжені виразним
doc#40 дисиміляцій ( <g/> розподібнення <g/> ) звуків <g/> , але їх далеко менше <g/> , і питома вага цих чергувань
doc#41 бути льокальна <g/> , професійна <g/> , національна <g/> , але анекдота про дивака-ученого — це
doc#42 , будується на переміщенні в різні пляни <g/> , але одного образу <g/> . Такий образ квітки в « <g/> Кривді <g/> » <g/> .
doc#44 кволі пагони шани й любови до брата - людини <g/> , але чимраз важче це вдається <g/> , бо під тиском режиму
doc#44 тягнуться до пера чи друкарської машинки <g/> . Але з літературою це має мало спільного <g/> , і єдиний
doc#45 1863 р. українська мова не була заборонена <g/> , але уряд зовсім не захоплювався її розвитком <g/> , що
doc#45 здатності в'язати розрізнені факти в цілість <g/> . Але фолкльористичні пращ Потебні оцінювано
doc#46 недоговорювати й не ставити крапок над « <g/> і <g/> » <g/> . Але вже саме те <g/> , що він <g/> , говорячи про рід і расу <g/> , не
doc#47 були чужі поезіям попередніх трьох збірок <g/> . Але вони не панують <g/> . Є і в « <g/> Тузі <g/> » зразки лаконізму й
doc#47 до вселюдського <g/> . Це хребет динаміки твору <g/> . Але це не дія в звичайному значенні слова <g/> . </p><p> А тут і
doc#47 . Недурно в розділі VII викликано тінь Данте <g/> . Але епопея без героїв <g/> , без дії <g/> ? Якби були такі
doc#47 всю потужність його експресії й динаміки <g/> , але надаючи їй гармонійности <g/> , від якої
doc#47 мінитися <g/> . Використано для цього просту <g/> , але багату на наслідки многозначність
doc#47 їй спеціяльний нарис — « <g/> Вишивана сорочка <g/> » <g/> . Але і це була « <g/> прабабця <g/> » <g/> , самотня в своїй