Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#26 Заперечення мовної позиції Котляревського було таке ж послідовне <g/> , як заперечення його стилю <g/> .
doc#26 Коли Котляревському Шевченко протиставляв лірично- пісенний пейзаж <g/> , то для Квітки таке протиставлення не було актуальним <g/> , бо цей стиль Квітці в усіх його подальших асоціяціях не був чужий і вживався поруч суржико-бурлескного <g/> , не змішуючися з цим останнім <g/> .
doc#26 Тим більше зазнало « <g/> забілювання <g/> » ( <g/> зачорнювання <g/> ) таке пекуче коло питань <g/> , яке існує навколо Шевченка <g/> , чиї твори були в безперервному конфлікті з багатьма засадами чи проявами сталінсько-брежнєвської дійсности ( <g/> і не тільки її <g/> , але тут не будемо говорити про це <g/> ) <g/> .
doc#27 Про популярні видання <g/> , включно з « <g/> Граматкою <g/> » в кінці п'ятдесятих і на початку шістдесятих років <g/> , коли здавалося <g/> , що українському слову відкриваються нові <g/> , широкі обрії <g/> , коли вірилося — хай трохи наївно <g/> , але так думало тоді багато людей <g/> , включно з Шевченком <g/> , — що такі видання покажугь « <g/> народові <g/> , що він таке <g/> , звідки узявся і як йому подобає на світі жити <g/> » <g/> .
doc#27 У добу найгірших утисків українського друкованого слова <g/> , після Емського указу <g/> , кажучи про утиски від цензури <g/> , Куліш підсумовує <g/> , що « <g/> се все таки люде <g/> , хоч і деспоти <g/> , та люде <g/> » <g/> , і будує далі таке порівняння <g/> : « <g/> Подивіться ж тепер на недолюдків націоналістів українських <g/> …
doc#28 Не будемо тут говорити <g/> , чи таке виділення справедливе <g/> .
doc#28 Треба тільки таке неповторносутнє означення знайти – і тоді все застигає в постійній симетричній <g/> , загуслій гармонійності <g/> .
doc#28 Воно таке коротке ( <g/> « <g/> шістдесят земних коротких літ <g/> » <g/> !
doc#28 <p> Чому ж така стриманість <g/> , таке обмеження ліричного струменя <g/> , таке замилування в холодній формі <g/> ?
doc#28 <p> Чому ж така стриманість <g/> , таке обмеження ліричного струменя <g/> , таке замилування в холодній формі <g/> ?
doc#28 <p> Теж таке досконале формулювання застиглої рівноваги спокою <g/> , що мимоволі напрошується вже на пародіювання <g/> !
doc#29 Усе не таке <g/> .
doc#29 Чи бачив Харків за неповних тоді триста років своєї історії таке поєднання — степовик <g/> , лісостеповик <g/> , підгірянин <g/> ?
doc#30 <p> Але жарти жартами <g/> , а держава починається <g/> , мабуть <g/> , саме так <g/> , а не мечоносцями Ольжича і не світлосяйними лицарями Ґрааля а ля Орест6 <g/> , а бомами/бомжами <g/> , в'язнями по тюрмах <g/> , крадіями по банках <g/> , і Ваш лист приніс мені щось із того <g/> , і це приймаю і благословляю <g/> , якщо можна тут таке словесо « <g/> урухомити <g/> » <g/> . </p>
doc#30 Стид і сором <g/> , але я поняття не маю <g/> , що таке премія Рея Лапіки і кому її присуджують <g/> .
doc#30 Але якщо її дали sМакарову ( <g/> якого особисто я не знаю <g/> ) <g/> , то ні <g/> , мерсі боку <g/> , ніякого барокко там нема і близько <g/> , і що воно таке <g/> , він не знає <g/> .
doc#30 Дер лянґен Реде курцер Зінн4 <g/> , — ні я <g/> , ні Ви не скажемо <g/> , що таке Шевченко <g/> , але говорім <g/> !
doc#30 Звісно <g/> , під 90 ( <g/> без великої надії на саме 90 <g/> ) було б приємніше <g/> , якби всі тебе любили й дбали <g/> , але де і коли таке було <g/> ?
doc#30 Якоюсь мірою він мусив бути свинею <g/> , таке йому судилося <g/> , але питання в тому — якою мірою <g/> .
doc#30 Я облизувався і на Максима Стріху ( <g/> що воно таке <g/> ?