Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Форми роду <g/> , числа і відмінка можуть використовуватися при узгодженні прикметника з іменником <g/> : відомий актор <g/> , відомого актора <g/> , відомі актори <g/> , відома акторка <g/> .
doc#81 Другою частиною була « <g/> Йоганна <g/> , жінка Хусова <g/> » <g/> , але вона тільки заповняла час ціловечірньої вистави при короткому « <g/> На полі крови <g/> » <g/> .
doc#40 Тільки як побічні явища виступають при цьому деяке подовження голосного цього складу і часто також невеличке зниження або підвищення тону на ньому <g/> .
doc#40 Цей тип <g/> , отже <g/> , відповідає тенденції обмежити відміну числівника <g/> , бо вона не надто потрібна <g/> , поскільки в непрямих відмінках числівник майже завжди виступає при іменниках <g/> .
doc#15 Ефект від поєднання загального з загальним <g/> , що витворюється при організації слів у речення <g/> , саме і полягає в віднесенні до конкретного <g/> .
doc#7 Поезія стає не позамовною <g/> , як було в заумників <g/> , і не протимовною <g/> , що свідомо ламає мовні норми <g/> , як це є <g/> , приміром <g/> , у ранніх поезіях Андієвської ( <g/> які <g/> , до речі будь сказане <g/> , саме через це не здаються мені поезією <g/> , бо те не мистецтво <g/> , що йде проти свого матеріялу <g/> ) <g/> , а <g/> , так би мовити <g/> , метамовною <g/> , понадмовною <g/> , виходячи при цьому з можливостей <g/> , закладених у самій мові <g/> . </p>
doc#81 Шевельов цілком давав собі раду <g/> , виявляючи при цьому добру обізнаність з загальним діловодством <g/> , а також з картковою системою <g/> . </p>
doc#88 Що вона при цьому думає <g/> , це вже її справа <g/> , яка нікого не обходить <g/> .
doc#9 Можна припустити галицький вплив при вживанні форми називно-знахідного відмінка множини копита при нормальному копитаxlix <g/> .
doc#72 Бажане поєднання двох правописно-мовних традицій не відбулося <g/> , та ледве чи й могло відбутися при збереженні їх обох у своєрідному <g/> , штучно накиненому компромісі <g/> .
doc#40 Щождо числівників від одинадцять до дев'ятнадцять <g/> , то і вони мають кінцевий наголос у непрямих відмінках при закінченнях -ьох <g/> , -ьом <g/> , -ьома ( <g/> одинадцятьох <g/> , вісімнадцятьма <g/> ) <g/> , але при закінченні -и <g/> , наголос переважно лишається нерухомим <g/> , хоч подекуди тепер уже і тут переноситься на закінчення <g/> , так що можна припускати <g/> , що вони кінець-кінцем підляжуть загальній тенденції <g/> .
doc#40 <p> Родовий відмінок при віддієслівних іменниках окреслює також і суб'єкта ( <g/> виконавця дії <g/> ) <g/> , заступаючи тут називний відмінок <g/> , з яким узгоджувалося б відповідне дієслово <g/> , напр <g/> .
doc#40 : прохолонув і прохолов <g/> , розвинув і рідше розвив <g/> , розтанув і рідше розтав <g/> , в'янув і ( <g/> зі <g/> ) в'яв <g/> ) <g/> ; нарешті <g/> , наросток цей легше відпадає при відприкметникових дієсловах <g/> , що показують стан <g/> , ніж тоді <g/> , коли він показує швидку дію ( <g/> сліпнув і сліп <g/> , киснув і кис <g/> .
doc#40 Тепер таке вживання сполучника бо рідке <g/> ; але <g/> , з другого боку <g/> , відповідник при ньому в літературній мові ще зовсім не можливий <g/> .
doc#90 Улюблений герой автора — Брянський — гине при штурмі висоти в Трансільванських Альпах <g/> .
doc#56 » завива <g/> , </p><p> і матюками гне </p><p> при місяці і сонці <g/> , </p><p> й на пляжах </p><p> жирні ж <g/> …
doc#20 Наші зустрічі ставали дедалі рідкіші <g/> , і говорилося при них більше про кулінарну майстерність Марії Данилівни <g/> , ніж про речі світогляду й культури <g/> .
doc#15 Я не говорю при цьому про уламки речень <g/> , що легко </p><p> доповнюються з зв'язку мови <g/> , я маю на увазі справжні речення <g/> , якими ми висловлюємо наші мислі <g/> .
doc#40 <p> Уживаються вони іноді при іменниках чоловічого роду <g/> , головне при назвах осіб або тварин <g/> , підкреслюючи при цьому цілокупність <g/> , збірність предметів <g/> , напр <g/> .
doc#40 Одначе при цьому вони обмежені тим <g/> , що </p><p> впроваджувати багато чужих слів <g/> , невідомих читачеві <g/> , нема змоги <g/> , — або доводиться давати при них пояснення <g/> , як це <g/> , наприклад <g/> , робить М. Коцюбинський в оповіданні з життя кримських татарів « <g/> B путах шайтана« <g/> : « <g/> Крамниці й ятки замкнені <g/> , провідники розсідлали свої коні <g/> , всякі продавці ямурта ( <g/> яєць <g/> ) <g/> , винограду <g/> , чадр і іншого відклали свої справи на будень <g/> ; взагалі весь той рух <g/> , що чигає на повні кишені ґяурів <g/> , зупинило свято« <g/> . </p>