Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Це може бути алюзією до безмірности врожаю прерійного збіжжя <g/> ; і це напевне збільшує враження відстані між возом і далекою <g/> , на задньому пляні справді такою маленькою машиною ( <g/> часта в Курилика композиція <g/> ) <g/> , як також і відчуття безмірности природи супроти малости людини <g/> .
doc#6 Смерть унеможливила дальшу працю мистця над фресками <g/> , і ми не знаємо сьогодні <g/> , чи він далі працював би в цьому жанрі і чи не став би <g/> , може <g/> , провідним монументалістом Канади <g/> . </p>
doc#6 Він став професіоналом <g/> , а його болюча непристосованість до середовища <g/> , з якого він вийшов <g/> , як і того <g/> , до якого мав би прийти <g/> , робить його носієм драматичного роздвоєння <g/> , хоч водночас соціолог не може її вирвати з контексту урбанізаційних процесів двадцятого сторіччя й розмивання сільської людности <g/> .
doc#7 Одначе я думаю <g/> , що цю традицію можна порушити <g/> , коли цей віршик має симптоматичне значення для автора <g/> , а може і для розвитку української поезії на еміґрації <g/> . </p>
doc#7 А може <g/> , зрештою <g/> , ГОМІН тут не підмет <g/> , а об'єкт <g/> , — себто це шлях слав кудись гомін <g/> , а не навпаки <g/> ?
doc#7 Вона зв'язана з ними може більше <g/> , ніж із унутрішнім світом людського я. Чиста або абсолютна поезія саме хотіла б вирвати мову з цих обтяжливих зв'язків <g/> .
doc#7 Але що це спеціяльний стиль <g/> , то може він заслуговує й на спеціяльну назву <g/> .
doc#7 Суть їх полягає в тому <g/> , що <g/> , систематично порушуючи синтаксичну й фразеологічну інерцію мови <g/> , поет повинен увесь час спиратися на можливості <g/> , закладені в самій таки мові <g/> , використовувати те <g/> , що в мові може бути <g/> , не накидаючи мові нічого їй чужого <g/> .
doc#7 Він може повернути дійсність довкілля в поезію Зуєвського <g/> , не роблячи її ні важкою <g/> , ні матеріяльною <g/> . </p>
doc#7 <p> Читач може ще запитати <g/> : Алеж поясніть <g/> , будь ласка <g/> , що автор хотів сказати своєю поезією « <g/> Цей звід — це дерево <g/> » <g/> .
doc#7 Значить те прозирання у власну душу крізь пейзаж <g/> , значить асоціяції спогаду про весну <g/> , що не одцвітає <g/> , і про рідний дім <g/> , що його може ніколи не було <g/> , неприступні читачеві <g/> .
doc#8 Хто знає <g/> , може його здогади містять у собі зародки майбутнього <g/> , що їх ми ще не можемо сприйняти <g/> ?
doc#8 Тверезість він не вважає за прикмету доброчинности <g/> , а на веселе бенкетування з приятелями він не дивиться як на річ <g/> , що може пошкодити його душі <g/> .
doc#8 Він пише про це дуже обережно <g/> , своїй статті він дає назву <g/> , що може відштовхнути кожного політика <g/> , — він називає її « <g/> Проблема Ґотфріда Келлера <g/> » <g/> , саме слово держава він зашифровує словом « <g/> політика <g/> » <g/> , — але він таки ставить цю проблему <g/> .
doc#8 Та він сполучає це зі скепсисом і надмірним може інтелектуалізмом <g/> .
doc#9 — Частина великої України-Руси — така сама частина <g/> , як Буковина <g/> , Київщина <g/> , Полтавщина <g/> , Херсонщина <g/> » <g/> , — і робив з цього висновок <g/> : « <g/> Язика галицько-руського не може бути <g/> , як не може бути язика херсонсько-руського <g/> »1i <g/> . </p>
doc#9 — Частина великої України-Руси — така сама частина <g/> , як Буковина <g/> , Київщина <g/> , Полтавщина <g/> , Херсонщина <g/> » <g/> , — і робив з цього висновок <g/> : « <g/> Язика галицько-руського не може бути <g/> , як не може бути язика херсонсько-руського <g/> »1i <g/> . </p>
doc#9 З другого боку <g/> , позначка Б. Грінченка часто вказує на західноукраїнську сферу вживання якого-небудь слова <g/> , але не уточнює цього загального поняття так <g/> , щоб ми могли чітко виявити <g/> , чи йде про Галичину саму по собі або в комплексі з іншими західноукраїнськими землями <g/> , чи <g/> , може <g/> , тільки про Волинь або позагалицьке Поділля <g/> . </p>
doc#9 Та <g/> , зрештою <g/> , ця робота не може ставити собі завдання простежити всі слова й елементи мови взагалі <g/> , що з'явилися в літературній мові під галицькими впливами <g/> , кожне зокрема <g/> .
doc#9 Язик літературної мови може уважатись головною рікою <g/> , котру засиляють наріччя — ніби притоки <g/> .