Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Н. пішов до свого барака й сів на лавку коло вікна <g/> .
doc#0 У голові майоріло — нізащо не піду до того клятого барака X з тими клятими молодиками <g/> .
doc#0 <p> — Сказали прийти до адміністраційного барака <g/> ? </p>
doc#0 Гітлер крокує до самогубства <g/> , а Н. — до життя <g/> . </p>
doc#0 Гітлер крокує до самогубства <g/> , а Н. — до життя <g/> . </p>
doc#0 Серед усього іншого <g/> , Берлін був до того часу центром чужинецького життя — дипломатичного <g/> , культурного <g/> , студентського <g/>
doc#0 На мільйони примусово завезених до Німеччини робітників-рабів зверталося якнайменше уваги <g/> , а все ж щось доводилося для них робити — ну <g/> , хоч би пустити в рух таку-сяку пресу під німецьким невсипущим оком <g/> , але роблену українськими руками <g/> . </p>
doc#0 Журнал доходив до читачів — українських робітників на німецьких фабриках <g/> , літературно зацікавлені робітники знаходили шлях до редакції <g/> .
doc#0 Журнал доходив до читачів — українських робітників на німецьких фабриках <g/> , літературно зацікавлені робітники знаходили шлях до редакції <g/> .
doc#0 Довгаль літературно здібніших висував до німецької пропаганди <g/> , пропаганда зверталася до рабовласницького центру <g/> , це не відбувалося швидко <g/> , але кінець-кінцем <g/> , як колись молодого Шевченка <g/> , рабів випускали на волю <g/> , а це означало в зверхність Свирида Микитовича <g/> .
doc#0 Довгаль літературно здібніших висував до німецької пропаганди <g/> , пропаганда зверталася до рабовласницького центру <g/> , це не відбувалося швидко <g/> , але кінець-кінцем <g/> , як колись молодого Шевченка <g/> , рабів випускали на волю <g/> , а це означало в зверхність Свирида Микитовича <g/> .
doc#0 Вони відключалися від праці на заводах <g/> , переходили з гуртожитків-бараків до приватних кімнат у німецьких помешканнях <g/> , діставали продуктові картки <g/> , такі ж як німецькі <g/> , вельми ощадливі <g/> , але не до стадії голоду <g/> , могли користатися публічним транспортом <g/>
doc#0 Вони відключалися від праці на заводах <g/> , переходили з гуртожитків-бараків до приватних кімнат у німецьких помешканнях <g/> , діставали продуктові картки <g/> , такі ж як німецькі <g/> , вельми ощадливі <g/> , але не до стадії голоду <g/> , могли користатися публічним транспортом <g/>
doc#0 <p> Коли берлінське небо стало занадто розжареним і працювати під ним стало неможливо <g/> , керівні органи німецької пропаганди вивезли редакцію « <g/> Дозвілля <g/> » ( <g/> як і газети « <g/> Земля <g/> » <g/> , видаваної для українських сільськогосподарських робітників <g/> ) до Пляуену <g/> , де зорганізували й друкарню з українськими шрифтами <g/> . </p>
doc#0 <p> До такого Пляуену <g/> , до такої редакції на Адольф-Гітлер-штрасе <g/> , головній вулиці міста ( <g/> так звалися головні вулиці всіх міст Німеччини <g/> ) <g/> , приїхав Н. із Штрасгофу <g/> . </p>
doc#0 З нагоди і на честь прибуття Н. до Пляуену Довгаль узяв Н. поїздом до тих узгір'їв <g/> .
doc#0 З нагоди і на честь прибуття Н. до Пляуену Довгаль узяв Н. поїздом до тих узгір'їв <g/> .
doc#0 І поїзд тут <g/> , на бічній лінії <g/> , ішов за розкладом <g/> , і до вагонів не треба було прокладати шлях через голови співгромадян <g/> .
doc#0 Н. міг не шкодувати <g/> , що не найнявся до чорториїв берлінських вирв і згарищ <g/> . </p>
doc#0 Треба було встигнути до однієї <g/> , швидко цю щербу там проковтнути і встигнути до ще однієї <g/> , іншої їдальні <g/> .