This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | , тут були до мене байдужі <g/> . Там я був щось <g/> , тут | я | був ніщо <g/> . У новому середовищі треба було самому |
doc#81 | свій погляд логічними арµументами <g/> . Тут | мене | не тільки знокавтовано <g/> , тут мені показано <g/> , що |
doc#81 | , я відкрив її тільки на десятому році життя <g/> . | Я | не аналізував тоді цієї події так <g/> , як бачу її |
doc#81 | — це була головна « <g/> Грицева шкільна наука <g/> » <g/> , що | я | виніс з гімназії <g/> . Їх я пам'ятаю краще <g/> , ніж усі |
doc#81 | прецікаві проблеми і що в дорослому віці | я | напишу не одну сторінку про ці племена ( <g/> зокрема |
doc#81 | , в воєнному <g/> , окупованому німцями Львові | я | прочитав книжки-памфлети Юрія Липи про |
doc#81 | . Коли <g/> , виходячи і бачачи <g/> , що хтось іде за мною <g/> , | я | притримував двері для того другого <g/> . Якщо в мене |
doc#81 | таємниці <g/> , про які я не чув ні дома <g/> , ні в школі <g/> . | Я | був захоплений і гордий <g/> , що вже знаю про ці речі і |
doc#81 | . У ті роки дуже висуватися було ризиковано <g/> . | Мене | стримувало від цього те <g/> , що я мав невідповідне |
doc#81 | цих видань <g/> . Ними користався пізніше від | мене | Булаховський <g/> , коли писав свій двотомовий опис |
doc#81 | я не знав ні терміну <g/> , ні поняття <g/> , але це те <g/> , що | я | спробував зробити <g/> . Про « <g/> високий <g/> » образ поеми |
doc#81 | , власне <g/> , далеко тяжчі <g/> . Але <g/> , мабуть <g/> , якби | я | сьогодні опинився в таких ситуаціях <g/> , я б діяв |
doc#81 | . Маски були потрібні тому <g/> , що ми грали звірів <g/> . | Я | грав Осла <g/> , роля моя була невелика <g/> , я виступав у |
doc#81 | . Дещо з них завчалося напам'ять <g/> . Але | я | вже тоді не мав смаку до програмової й |
doc#81 | . Символістів <g/> , акмеїстів <g/> , футуристів | я | тоді не знав <g/> . Мої вірші мали бути старомодними <g/> . |
doc#81 | . Кусник іншого опусу <g/> , про симфонію Бетговена | я | вже навів <g/> . Це все <g/> , що лишилося в моїй пам'яті <g/> , а |
doc#81 | з чортами <g/> , відьмами <g/> , чарівними квітами <g/> . Вони | мені | западали в уяву <g/> , але не як мистецтво <g/> , а як |
doc#81 | . </p><p> І ця врівноважена відповідь стала для | мене | тим <g/> , чим було видіння Бога в розчиненому небі |
doc#81 | мали бути <g/> , і цього мені вистачало <g/> . Нарешті <g/> , | мені | потрібні були п'єси <g/> . І я їх купував <g/> . Так <g/> , мати |
doc#81 | бути українцем стало державним злочином <g/> . Але | я | не пригадую ні одного випадку <g/> , коли б вона |