Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Вона пройшла непомітною <g/> , через те що справа була не в тому <g/> , щоб особисто мирити Б. Грінченка і І. Франка ( <g/> які до речі особисто й не сварилися <g/> ) <g/> , а в тому <g/> , щоб знайти розв'язання порушеного ними питання <g/> . </p>
doc#9 Він убачає цю причину в тому <g/> , що літературна мова в Галичині має незмірно ширшу сферу вживання <g/> , ніж у Великій Україні <g/> .
doc#9 І далі <g/> : « <g/> Під час <g/> , коли на Україні рідко язик українсько-руський є розговорним між тамошною інтелігенцією <g/> , то в Галичині говорять ним як в простій хаті <g/> , так і в найелегантніших і найвищих сальонах <g/> »1. </p><p> Все це були незаперечні факти <g/> , не позначатися на розвитку мови вони не могли <g/> , впливи Галичини на загальноукраїнську літературну мову вони робили дійовими — і тому автор мав цілковиту рацію <g/> , роблячи в своїй статті такий висновок <g/> : « <g/> Як ми учимося зі словарем в руці деяких слів українських <g/> , так най ЗБОЛЯТЬ і українці вийти поза свою тісну межу і навчитись трохи і від нас <g/> .
doc#9 Тому їхнє враження відмови галичан і те <g/> , що вони самі з неї практично сприйняли <g/> , легко передавалося іншим членам української суспільности <g/> , які може самі в Галичині й не бували <g/> . </p>
doc#9 Передові кола інтелігенції знали ті труднощі <g/> , що виникали в зв'язку з перенесенням галицьких мовних елементів до великоукраїнської преси <g/> , але мусіли це перенесення робити як для того <g/> , щоб не допустити творення двох літературних мов <g/> , так і тому <g/> , що іншого виходу не було <g/> , заступити все вироблене в мові галицької преси не було чим <g/> .
doc#9 Якої ваги надавано цьому питанню <g/> , видно хоч би з тото <g/> , що воно було об'єктом не тільки приватних розмов <g/> , а й спеціального обговорення <g/> , наприклад <g/> , на з'їзді Української демократичної партії восени 1905 р. Там « <g/> після довгих дискусій помирилися на тому <g/> , що треба наблизити правопис до галицького і не вживати ы та ъ <g/> , але ся писати вкупі та дві кропки ставити тільки над йотованим і <g/> »iv <g/> . </p>
doc#9 Така переходна доба властива багатьом молодим літературам <g/> »2. </p><p> От через ці два чинники <g/> : виробленість <g/> , хоч би і відносну <g/> , газетної і науково-публіцистичної мови в Галичині <g/> , з одного боку <g/> , появу нового — назвім його умовно міським — покоління письменників ( <g/> та й інтелігенції взагалі <g/> ) <g/> , з другого боку <g/> , — повернутися до того стану <g/> , який був у мові двадцять-тридцять років тому <g/> , стало неможливим <g/> .
doc#9 Тепер їх уживає український народ на Волині <g/> , і то вже здавна <g/> , вони вже наші <g/> , гарні <g/> , мені подобаються <g/> , й тому я їх уживаю <g/> »2. </p><p> Але найкращий свідок того <g/> , як ставилася Леся Українка до західноукраїнських взагалі й галицьких зокрема мовних елементів <g/> , — це мова її творів <g/> .
doc#9 <p> Якщо виділити окремо — хоч це можна зробити лише дуже умовно — лексику цінувально-емоційного характеру <g/> , то і тут можна знайти чимало прикладів лексем <g/> , типовіших для західноукраїнських земель <g/> : безчельний ( <g/> « <g/> Горе тому <g/> , хто словами безчельними Грізну богиню образить здола <g/> » — « <g/> Іфігенія в Тавр <g/> .
doc#9 <p> Ще численніші матеріяли можна наводити з побутової лексики в тому широкому розумінні <g/> , якого ми надавали цьому поняттю вище <g/> , при аналізі мови П. Куліша і М. Старицького <g/> . </p>
doc#9 тільки протиставне ( <g/> « <g/> То не чорна галич <g/> , тільки турки гору облягають <g/> » — « <g/> Віла-посестра <g/> » <g/> , III <g/> , 179 <g/> ) <g/> ; тому <g/> …
doc#9 бо причинове ( <g/> « <g/> То я тому спитав <g/> , бо пам'ятаю <g/> » — « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , VIII <g/> , 26 <g/> ) <g/> ; почерез ( <g/> « <g/> Всі ж вони почерез хлів течуть <g/> » — « <g/> Осіння казка <g/> » <g/> , VI <g/> , 35 <g/> ; пор <g/> .
doc#9 Саме тому західноукраїнських елементів більше у неї в побутовій <g/> , а не в абстрактній лексиці <g/> , саме тому західноукраїнська мовна стихія виявляється в неї в синтаксі й граматиці взагалі <g/> .
doc#9 Саме тому західноукраїнських елементів більше у неї в побутовій <g/> , а не в абстрактній лексиці <g/> , саме тому західноукраїнська мовна стихія виявляється в неї в синтаксі й граматиці взагалі <g/> .
doc#9 Тим-то цілком можна погодитися з тією характеристикою <g/> , яку дає мовним шуканням М. Коцюбинського С. Козуб <g/> : « <g/> Отже <g/> , пильне студіювання мови за вінницької доби життя з книжки зміцнює нас у думці <g/> , що безпосередній вплив мовної стихії українського села на М. Коцюбинського був менший <g/> , ніж звичайно в нас гадають <g/> »2. Уважне <g/> , зацікавлене й любовне ставлення до галицьких мовних особливостей лишилось у М. Коцюбинського на все життя <g/> , хоч він завжди був ворогом діялекту в літературній мові ( <g/> звичайно <g/> , поза спеціяльними художніми завданнями — згадаймо хоч би його « <g/> Тіні забутих предків <g/> » <g/> ) <g/> , і тому пересади в запровадженні галицизмів до літератури завжди викликали його заперечення <g/> .
doc#9 Картина різко змінюється <g/> , коли перейдемо до побутової лексики <g/> , в тому значенні <g/> , якого надано цьому термінові вище <g/> , і фразеології щоденної мови <g/> .
doc#9 У місцевому відмінку однини іменників чоловічого і середнього роду м'яких основ спорадично можуть бути в М. Коцюбинського закінчення -ю ( <g/> « <g/> У зідханню тому почувся ревний жаль <g/> » — « <g/> В путах шайт <g/> .
doc#9 Можна сміливо твердити <g/> , що коли М. Коцюбинський ужив галицький варіянт <g/> , то в абсолютній більшості випадків він це робив не тому <g/> , що не знав східноукраїнського варіянту <g/> , і не тому <g/> , що західноукраїнський варіянт йому індивідуально <g/> , сказати б <g/> , біографічно ближчий <g/> .
doc#9 Можна сміливо твердити <g/> , що коли М. Коцюбинський ужив галицький варіянт <g/> , то в абсолютній більшості випадків він це робив не тому <g/> , що не знав східноукраїнського варіянту <g/> , і не тому <g/> , що західноукраїнський варіянт йому індивідуально <g/> , сказати б <g/> , біографічно ближчий <g/> .
doc#9 Маємо на увазі вивезення з Галичини російською владою досить великої кількости заручників з-поміж галицької інтелігенції та опіку над ними київської української інтелігенції <g/> , яка виявлялася <g/> , між іншим <g/> , і в тому <g/> , що « <g/> скоро <g/> …